Справа № 22ц-8355/10 Головуючий у 1-й інстанції Павлова Ж.П.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Базовкіної Т.М. ,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М. ,
при секретарі – Величковській В.С.,
за участю представника позивача Віляйкіної М.В.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 вересня 2010 року за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»( далі ОКП «Миколаївоблтеплоенерго») до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 р. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання .
Позивач зазначав, що з відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії та гарячого водопостачання за адресою АДРЕСА_1, відповідно до умов якого останній зобов’язався своєчасно в строк до 01 числа місяця наступного за розрахунковим сплачувати вартість цих послуг. Проте відповідач порушив вказані договірні зобов’язання, в зв’язку з чим, заборгованість за спожиті послуги теплопостачання за період з 01.11.2007 р. по 01.05.2009 р. становить 1172 грн.32 коп. Добровільно сплатити борг відповідач відмовляється.
Ухвалою суду від 12 лютого 2010 р. до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4, як співвласника вищевказаної квартири.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 р. позов задоволено: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОКТ «Миколаївоблтеплоенерго» 1172 грн.32 коп. заборгованості за послуги з теплопостачання та розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06 лютого 1997 р. та свідоцтва про право на спадщину від 14 лютого 2006 р.
За договором доручення від 01 жовтня 2006 р., укладеному між ОКП ,,Миколаївоблтеплоенерго" та КП ,,Теплоенергосервіс”, позивач взяв на себе обов'язок по стягненню заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2001 р. по 30 вересня 2006 р. А рішенням Миколаївського міськвиконкому від 26 травня 2006 р. позивач визначений з 01 червня 2006 р. виконавцем та постачальником послуг з централізованого опалення для жителів м. Миколаєва.
Указані послуги з теплопостачання відповідачі отримували, але розраховувались за них несвоєчасно та не в повному обсязі. Від наданих послуг з теплопостачання в установленому законом порядку не відмовилися, а використовували їх для власних потреб. В зв'язку з чим у них виникла заборгованість перед виконавцем послуг, яку вони добровільно не погасили.
Отримання відповідачами послуг з централізованого опалення і відкриття особового рахунку на ОСОБА_4 слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом та правилами. Таким чином, встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини.
Виходячи з положень ст.ст.6,526,626-631 ЦК України укладений договір є обов’язком для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Встановивши такі обставини справи, суд обґрунтовано поклав на відповідачів обов'язок про погашення 1172 грн. 32 коп. заборгованості за вказані комунальні послуги за період з 01 листопада 2007 р. по 01 травня 2009 р.
Посилання відповідача у скарзі на неналежну якість комунальних послуг та не врахування позивачем сплати ними за комунальні платежі є безпідставними.
Так, ст. 18 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» від 24 червня 2004 р. передбачено порядок оформлення претензій споживачів з приводу неналежного надання послуг. Однак відповідачі не довели фактів своїх звернень до ОКП ,,Миколаївоблтеплоенерго" із такими заявами чи претензіями та не надали актів, складних в порядку цього Закону та п. 33-39Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Із надано до суду розрахунку та пояснень представника позивача вбачається, що всі суми, які сплачували відповідачі за надані послуги зараховано. Крім того, позивачем у квітня 2008 р. після закінчення опалювального періоду проводився перерахунок розміру плати за надані послуги з централізованого опалення. Тому посилання апелянта на невірний розрахунок боргу є безпідставними.
Обов`язок власника нести витрати з утримання власності передбачено ст.162 ЖК України та ст.319 ЦК України. Однак суд помилково керувався ст.68 ЖК України, яка не регулює спірні правовідносини. Оскільки таке невірне застосування норми матеріального права не вплинуло на вірність висновку щодо стягнення вартості послуг з теплопостачання,це не є підставою для скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо неотримання відповідачами з жовтня 2008 р. послуг, які надає позивач, в зв’язку з відключенням відповідачів від мережі централізованого опалення, не заслуговують на увагу, оскільки ними не дотримано порядку відключення від мережі централізованого опалення, затвердженого наказом №4 від 22.11.2005 р. Міністерства будівництва , архітектури та ЖКГ «Про затвердження порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання» та пп.24-28 Постанови Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. Самовільне відключення від мережі централізованого опалення діючим законодавством заборонено.
За такого, судом правильно встановлено, що комунальні послуги надавались відповідачам з дотриманням Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005 р. та за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Разом з тим, покладаючи на відповідачів обов'язок погашення зазначеної заборгованості у солідарному порядку, суд порушив правила застосування такого способу відповідальності.
Так, відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Водночас, ні вказані вище Закони, ні типовий договір про надання населенню послуг з централізованого опалення не передбачають солідарної відповідальності боржників по оплаті спожитих комунальних послуг.
За таких обставин, згідно ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька боржників, то кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
В зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржене рішення місцевого суду в частині покладення на відповідачів солідарної відповідальності підлягає зміні з покладенням на них зобов'язання про погашення указаної заборгованості в рівних частках.
В частині розподілу судових витрат рішення є правильним і підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 р. в частині стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгованості за послуги з теплопостачання в рівних частках по 586 (п’ятсот вісімсот шість грн.) грн. 16 коп. з кожного.
Рішення в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено на протязі двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді