Справа № 22ц-8340/10 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
02 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Базовкіної Т.М. ,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М. ,
при секретарі Величковській В.С. ,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Козирєва А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2010 року
за позовом
ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” НАК „Нафтогаз України”( далі ВАТ газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз”) про визнання безпідставним нарахування боргу та зобов’язання здійснити перерахунок вартості спожитого газу
та позовом
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” до ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожитий природний газ,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 р. ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ВАТ газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про визнання безпідставним нарахування боргу та зобов’язання здійснити перерахунок вартості спожитого газу.
Позивачка зазначала, що вона мешкає у будинку АДРЕСА_1 зі своєю сімє’ю і є споживачем природного газу, який надає відповідач. Через невірний розрахунок відповідачем обсягів річного споживання нею природного газу, останній наполягає на застосуванні іншого розміру тарифів 9.80 грн. за 10 м.куб. замість 4.78 грн. за 10 м.куб., через що з’явилася необґрунтована заборгованість за період з 01 січня 2007 р. у розмірі 10788 грн.80 коп. Скласти акт звірки на споживання газу відповідач відмовляється. Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просила визнати безпідставним нарахування боргу по газопостачанню та газифікації на суму 10788 грн.80 коп., зобов’язати відповідача здійснити перерахунок споживання газу за період з 01.01.2007 р. по тарифам, які застосовуються з урахуванням річних обсягів споживання до 6000 куб.м.
У березні 2010 р. ВАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов’язання за договором про надання послуг з газопостачанню не виконує, своєчасно не сплачує за
надані їй послуги, просили стягнути з неї на їх користь борг у розмірі 10631 грн.88 коп.
за період з 01 листопада 2006 р. по 01 жовтня 2009 р.
Дані позови об’єднано в одне провадження.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2010 р. у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Позов ВАТ „Миколаївагаз” задоволено. Постановлено: стягнути з ОСОБА_4 на користь ВАТ „Миколаївгаз” заборгованість у розмірі 10631 грн. 88 коп., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн.00 коп., на користь держави 106 грн.31 коп. судового збору та 90 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на невірну оцінку судом фактичних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_4 є споживачем послуг з газопостачання. Отримання позивачкою послуг з газопостачанню і відкриття особового рахунку на її ім’я слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом та правилами. Таким чином, встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини.
Виходячи з положень ст.ст.6,526,626-631 ЦК України укладений договір є обов’язком для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оплата за користування газом має проводитися за тарифами встановленими НКРЕ. Відповідно до наданого розрахунку заборгованість з 01 листопада 2006 р. по 01 жовтень 2009 р. становить 10631 грн.88 коп.
Відповідно до п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09 грудня 1999 р. №2246, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється з 01 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягу споживання, які встановлює НКРЕ, за показаннями лічильників газу. Ця норма також регламентує порядок застосування диференційованих цін у поточному році ( підпункт 2 пункту 10 ), здійснення перерахунку оплати вартості використаного газу станом на 1 січня кожного року та обов’язок споживача сплатити різницю, якщо фактичне споживання перевищує обсяг, на підставі якого визначалась ціна на газ ( підпункт 9 пункту 10 ).
Диференційовані ціни на газ передбачені Постановами НКРЕ №1672 від 19 грудня 2006 р., №934 від 07 серпня 2008 р. та №1239 від 25 жовтня 2008 р., якими встановлюють тарифи для споживачів, якщо річний обсяг не перевищує 2500 куб.м.( категорія 1) та тарифи, якщо річний обсяг не перевищує 6000 куб. м. ( категорія 2).
Тарифи встановлені з 1 січня 2007 р. та змінювалися з 1 вересня 2008 р., з 1 грудня 2008 р.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка сплачує за надані послуги газопостачання, але без врахування тарифу, який встановлено з 2007 р. та неодноразово змінювався в зв’язку з прийняттям відповідних постанов НКРЕ.
Визначивши у січні 2008 р. обсяг фактично спожитого позивачкою газу у 2007 р., який склав 8055 м.куб., а у січні 2009 р. обсяг фактично спожитого газу у 2008 р., який склав 6129 м. куб., газопостачальник відповідно до п.10 вищевказаних правил здійснив перерахунок за попередній рік за тарифами, які діяли протягом 2007 р. для споживачів при річному обсязі споживання природного газу, що не перевищує 12000 м.куб., а саме: з 01 січня 2007 р. по 01 вересня 2008 р. – 0.980 грн. за куб. м.; з 01 вересня 2008 р. по1 грудня 2008 р. – 1.110 грн. за куб.м.;з 1 грудня 2008 р.- 1.499 грн. за куб.м
Останній тариф позивачці встановлено у 2009 р.
Отже заборгованість по оплаті газопостачання утворилася внаслідок несвоєчасної оплати за користування наданих послуг та застосуванням тарифів, які було встановлено після проведення перерахунку обсягів споживання природного газу у 2008 р. за 2007, а у 2009 р. за 2008 р.
Відповідно до підпункту 9 п.10 Правил, споживач зобов’язаний сплатити газопостачальнику різницю між вартістю природного газу, яка визначена перерахунком, та фактично сплаченою сумою за цей період, а у наступному році оплата проводиться залежно від обсягу попереднього року.
Задовольняючи вимоги ВАТ „Миколаївгаз”, та відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_4, суд вважав, що газопостачальник у відповідності до вимог діючого законодавства обґрунтовано здійснив перерахунок за надані споживачу послуги з газопостачання.
Посилання в апеляційній скарзі на виникнення заборгованості в зв’язку з невиконанням відповідачем Правил надання послуг з газопостачання, а саме: не проведення перерахунку за фактично надані послуги та видачу рахунку; не проведення звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідно акту; не укладання з споживачем договору на дані послуги; не проведення контрольного зняття показань лічильника не менше одного разу на шість місяців, не заслуговують на увагу. Так, відповідно до п.28,29 вищевказаних Правил, позивачка, як споживач послуг наділена правом звернення до відповідача для проведення перевірки якості наданих послуг та перерахунку розміру плати за фактично надані послуги з газопостачання та зобов’язана своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання, допускати представників відповідача для звіряння показників фактично використаних обсягів природного газу та проведення на його вимогу звіряння показників фактично використаних обсягів природного газу у попередньому році та в першому півріччі поточного року. Відповідач має право ( п.30 даних Правил) проводити разом із споживачем звіряння фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу з підписанням відповідного акту. Даних, щодо відмови від виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачка до суду не надала.
Доводи представника позивачки про порушення відповідачем абз.13 п.10 Правил стосовно того, що під час визначення річних обсягів споживання природного газу обсяги, оплата яких зарахована в погашення заборгованості за минулі роки, не враховується при проведенні перерахунку обсягів споживання природного газу, є помилковим, оскільки таке положення діє з лютого 2010 р.( внесено зміни Постановою Кабінету міністрів України №165 від 17.02.2010 р.). А на час виникнення заборгованості та звернення до суду з позовом дане положення не було передбачено п.10 Правил надання послуг з газопостачання.
Посилання на те, що відповідачем невірно проведено розрахунок заборгованості за спожитий природний газ, спростовуються наведеним вище та підтверджує дотримання відповідачем вимог Правил про надання послуг з газопостачанню щодо розрахунку річного обсягу використання природного газу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, перевіривши законність та обґрунтованість оспорюваного рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про його відповідність вимогам норм матеріального права, в зв’язку з чим підстав для його скасування не має.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді