Справа № 22ц-8338/10 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого – Базовкіної Т.М. ,
суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі Дудник Ю.П. ,
за участю представника відповідача Валешинської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2010 року
за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" (далі – ВАТ КБ "Надра") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 р. ВАТ КБ "Надра" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що за кредитним договором від 06 травня 2006 р. ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 50 000 доларів США строком на 240 місяців, тобто до 05 травня 2026 р. зі сплатою за користування кредитом 9.5 % річних. В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором між ними був укладений договір іпотеки. З жовтня 2008 р. відповідачка не виконує зобов’язання по поверненню кредиту та не сплачує відсотки у встановлений договором термін, що є підставою для дострокового стягнення банком кредитних коштів.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 47 639,17 доларів США, що в еквіваленті долара США до гривні складає 380971 грн. 62 коп.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2010 р. позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 380 971 грн.62 коп. заборгованості за кредитним договором і 1820 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та залишити позов без розгляду, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 06 травня 2006 р. між Банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №08/05/2006/840-К160 на суму 50000 доларів США для проведення розрахунку за придбану квартиру на строк до 05 травня 2026 р. із сплатою 9.5 % річних за користування кредитом. За цим договором позичальник повинен здійснювати погашення боргу та сплату відсотків за користування кредитом частинами в сумі 616 грн. щомісячно до 05 числа поточного місяця.
В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором 06 травня 2006 р. між ними був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2006 р. Відповідно до умов цього договору у разі невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором банк набуває право звернення на майно передане у заставу.
З жовтня 2008 р. відповідачка не виконує зобов’язання по поверненню кредиту та не сплачує відсотки у встановлений договором термін.
Зазначені обставини згідно п.4.2.4 кредитного договору є підставою для вимоги банком дострокового стягнення суми кредитних коштів, нарахованих процентів, інших платежів передбачених договором.
Станом на 03 листопада 2009 р. утворилася заборгованість 47639,32 доларів США: по кредиту - 43492,17 доларів США, по процентам за користування кредитом – 1951,07 доларів США, комісії - 2172.09 доларів СШАЮ пені за порушення строку сплати ануітетного платежу – 23.99 доларів США, що в еквіваленті до гривні за курсом Національного банку України (100 доларів США= 799,70 грн.) становить 380 971 грн. 62 коп.
За таких обставин, суд обґрунтовано у відповідності до ст.ст. 526, 589, 590, 611, 615, 1050, 1054 ЦК України прийшов до висновку про стягнення суми боргу з ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра».
В той же час з розрахунком суми заборгованості не можна погодитись у повній мірі.
Згідно роз’яснень п.14 абз.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 р. « Про судове рішення», у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановлений Національним банком України на день ухвалення рішення.
Зазначені роз’яснення судом враховано не було і з відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі, визначеному на день проведення позивачем розрахунку, тобто 03 листопада 2009 р.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що курс іноземної валюти на день ухвалення рішення суду 02 червня 2010 р. становить 792.51 доларів США, що менше по відношенню з датою проведення розрахунку 799.70 доларів США, то суму заборгованості належить зменшити з 380971 грн.62 коп. до 377545 грн.18 коп. За такого рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України слід змінити.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що суд не повідомив її належним чином про розгляд справи є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи, зокрема повідомленнями про вручення повістки, з яких вбачається, що остання належним чином була повідомлення про дату та час розгляду справи на 10 березня 2010 р. та 02 червня 2010 р.
Доказів, які б спростовувати вищенаведене до апеляційного суду представником відповідача не надано.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що банк не врахував кошти, які були нею перераховано для погашення кредиту за квитанціями від 01 березня 2007 р. та 06 серпня 2007 р. на загальну суму 1400 доларів США є безпідставними.
Як вбачається із наданого до суду розрахунку заборгованості станом на 02 липня 2009 р. та 03 листопада 2009 р., зазначенні кошти було зараховано в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та комісії у відповідні періоди.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що позивачем при зверненні до суду не було надано жодних доказів того, що вона отримала кошти за кредитним договором та частково виконувала зобов’язання за цим договором не можуть бути прийняті до уваги, оскільки отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується матеріалами справи ( а.с.4-6, 15-16).
Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на несплату позивачем при зверненні до суду судових витрат та залишення за таких обставин позову ВАТ КБ «Надра» без розгляду.
Згідно матеріалів справи позивачем при зверненні до суду будо сплачено судовий збір у розмірі 1700 (а.с. 2, 23) та витрати по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.( а.с.1,22).
Відповідно до роз’яснень п.18 Пленуму Верховного суду України «№12 від 24 жовтня 2008 р. «Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», законне, обґрунтоване та правильне по суті рішення не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань. За такого посилання відповідачки у апеляційній скарзі на залишення позову банку без розгляду з вищевказаних обставин є безпідставним, оскільки даний недолік не призвів до порушення основних принців цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів, осіб які беруть участь у справі і не впливають суть ухваленого рішення.
Із зазначених обставин підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 377545 ( триста сімдесят сім тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн.18 коп. заборгованості за кредитним договором від 06 травня 2006 року.
Рішення суду в частині судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено на протязі двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді