Справа № 22ц-6673/10 Головуючий у 1-й інстанції Козаченко Р.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
20 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючої: Кутової Т.З. ,
суддів: Шолох З.Л., Яворської Ж.М. ,
при секретарі Величковській В.С. ,
за участю позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням ,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
Позивачка зазначала, що вона є власником вказаного житлового будинку. До цього часу в ньому зареєстровані відповідачі, але в даному будинку не проживають, участі в його утримання не приймають, чим порушуються її житлових права. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування даним житловим будинком.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2010 р. позов ОСОБА_2 задоволено. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнано такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права.
Позивачка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 11 квітня 2003 р. між
ОСОБА_3 та Фермерською кредитною спілкою було укладено кредитний договір на
строк до 11 квітня 2004 р.В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором ОСОБА_3. передав належний йому на праві власності будинок АДРЕСА_1 в заставу. 06 жовтня 2003 р. в зв’язку з неналежним виконанням договору, за виконавчим написом було звернуто стягнення на цей будинок, який згодом було продано ОСОБА_6
14 квітня 2007 р. за договором купівлі продажу, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, остання стала власником житлового будинку АДРЕСА_1.(а.с.7-9)
Цього ж дня, 14 квітня 2004 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за вказаною адресою.(а.с.10-11)
Відповідно до п.1.11 договору купівлі - продажу житлового будинку, сторони домовилися про те що до 21 квітня 2007 р. продавець звільнить житловий будинок від належних йому речей домашньої обстановки та вирішить питання про реєстрацію місця проживання зареєстрованих у житловому будинку осіб.
Згідно довідки квартирного комітету м. Первомайська від 11 квітня 2010 р. за вказаною адресою зареєстровані, але з квітня 2007 р. не проживають ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4.(а.с.6)
За таких обставин, суд дав належну оцінку доказам, які надали сторони та з врахуванням положень ст. 405 ЦК України, обґрунтовано визнав відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки право користування спірним будинком є похідним від права власності на це житло.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про порушення судом положення ст.23 ЦПК України не можна прийняти до уваги, оскільки розгляд цим же судом інших справ за участю відповідача не є перешкодою для розгляду даної справи.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду в касаційному порядку справи за його позовом до Фермерської кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним, також не впливає на вказаний висновок суду, оскільки відповідно до положень ст.201 ЦПК України зупинення провадження по справі з цих підстав не є обов’язковим.
Зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про примусове відчуження житла не може вважатись поважною причиною не проживання відповідачів у даному житловому будинку, а тому такий довід не може бути прийнятий до уваги.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуюча
Судді