Справа 22ц – 6665/10 Суддя першої інстанції Кваша С.В.
Категорія 05 Суддя доповідач Кутова Т.З.
У Х В А Л А
Іменем України
3 листопада 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Шолох З.Л.
Кутової Т.З.,
при секретарі: Шпонарській О.Ю.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 та ОСОБА_4
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, ОСОБА_4 про
припинення права на частку у спільній частковій власності
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні.
В позові зазначала, що позивачці належить 2/3, а відповідачам по 1/6 частини квартира АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що між співвласниками склалися неприязні стосунки, в зв’язку з чим сумісне користування квартирою є неможливим, квартира є неподільною, тому просила припинити право власності відповідачів на належні їм частки в спільному майні та визнати за нею право власності на вказану 1/3 частку квартири, стягнути з позивачки на користь відповідачів вартість їх часток по 25904 грн. кожній.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що зазначеним рішенням порушуються їх житлові права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, і таке встановлено судом, позивачці ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 27 червня 2007 року належить на праві власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8, 10-11). По 1/ 6 частині вказаної квартири, на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 8, 123).
Сторони в даній квартирі не проживають, між ними склалися неприязнені стосунки, квартира знаходиться в занедбаному стані, відключена від постачання газу та електроенергії (а.с. 44-49, 56-61, 27, 49).
Положеннями ч.1 ст. 365 ЦК України, передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне користування нею є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які дані сторонами та дійшов вірного висновку про те, що всі умови передбачені вказаною правовою нормою є в наявності в спірних правовідносинах.
Так, квартира знаходиться в багатоповерховому будинку, в зв'язку з чим неможливе облаштування окремого виходу. Частка відповідачів є незначною, а саме на двох її розмір складає 1/3 частину, на яку приходиться лише 10, 7 кв. м. (по 5, 35 кв. м. на кожного) житлової площі. За такого реальний поділ квартири є неможливим. Неприязнені стосунки між сторонами виключать можливість спільного користування нею, в тому числі і при наявності рішення суду про встановлення порядку користування квартирою. Таке підтверджується наведеними вище матеріалами справи, та фактично вбачається з пояснень сторін. З дня набуття права власності та до теперішнього часу відповідачі реально не проживали в даній квартирі, а тому немає підстав вважати що припиненням права власності відповідачів на їх частки в спірній квартирі може бути завдана істотна шкоди. Не свідчить про таке і сам по собі намір відповідачки ОСОБА_4 проживати в даній квартирі.
Відповідно до висновків судової будівельно - технічної експертизи ринкова вартість спірної квартири складає 155424 грн., а її 1/3 частини 51808 грн., вказана сума внесена позивачкою на депозитний рахунок.
За такого, районний суд, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та припинив право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на належні їм по 1/6 частці в спірній квартирі, визнавши на 1/3 частку право власності за позивачкою та стягнувши з неї на користь відповідачів по 25904 грн. кожній.
Доводи апеляційної скарги про те, що квартира є фактично поділеною, не заслуговують на увагу. Так, рішенням Заводського районного суду від 15 квітня 2008 року встановлено лише порядок користування квартирою, однак після його ухвалення між сторонами не припинилися суперечки щодо користування квартирою і спір фактично продовжувався не зважаючи на нові обставини визначені судом. Вказане якраз і доводить необхідність вирішення спору у спосіб вказаний в оскаржуваному рішенні суду.
Посилання в апеляційній скарзі на невідповідність стягнутої з позивачки суми компенсації вартості часток квартири відповідачів висновкам експертизи не відповідає змісту оскаржуваного рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду , судова колегія дійшла висновку про відповідність його нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України , судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий
Судді