АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 662 2010 року Категорія: ст. 121 ч. 1 КК України
Головуючий у першій інстанції Кішковська З.А.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
в складі: головуючої - судді Погорєлової Г.М.
суддів Гребенюк В.І.. Фаріонової О.М.
за участю прокурора Якименка О.П.
засудженого ОСОБА_3
“2” листопада 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2010 року, яким
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Снігурівка Миколаївської області, не судимого згідно ст. 89 КК України,
засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь:
- фінансового управління Снігурівської державної адміністрації в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 – 1899 грн. 86 коп.;
- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення криміналістичної експертизи – 1304 грн.90 коп.
За вироком суду, 4 травня 2010 року близько 22 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки зі співмешканкою ОСОБА_4, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс потерпілій не менше семи ударів руками і ногами по обличчю та тулубу, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді численних переламів ребер зліва та справа з розвитком напруженого двостороннього пневмотораксу з гострою недостатністю дихання.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на іншу статтю КК України (без зазначення якої саме) та пом’якшити призначене покарання. Посилається на те, що потерпіла ОСОБА_4 спровокувала вчинення злочину. Зазначив, що в ході досудового слідства його показання невірно відображені у протоколах допиту, а саме, не зазначено з яких підстав розпочалася сварка між ним та потерпілою. Крім того, суд безпідставно прийняв до уваги показання потерпілої, а також суд не врахував думку потерпілої про їх примирення.
На думку апелянта, суд безпідставно не направив справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_3, який просив перекваліфікувати його дії на ст. 123 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, є правильними. Доводи засудженого про вчинення ним злочину у стані сильного душевного хвилювання не відповідають дослідженим судом доказам.
Так, засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 3 на 4 травня 2009 року його співмешканка ОСОБА_4 не ночувала вдома. Вранці ОСОБА_4 повернулася додому, а ввечері він прийшов з метою забрати свої речі, маючи намір більше з ОСОБА_4 не проживати. Між ним та ОСОБА_4 сталася сварка, остання підтвердила факт зради, і він заподіяв ОСОБА_4 численні удари ногами та руками по тулубу.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що тілесні ушкодження їй заподіяв ОСОБА_3 в ході виниклої між ними сварки на грунті ревнощів.
Показання потерпілої ОСОБА_4 підтверджуються висновками судово-медичної експертизи про спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, у вигляді численних переламів ребер з розвитком напруженого двостороннього пневмотораксу з наступною гострою недостатністю дихання.
Крім того, показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5, допитаної в суді. Тому не обґрунтовані доводи апелянта про безпідставність прийняття судом до уваги показань потерпілої.
З показань свідка ОСОБА_5 в ході судового та досудового слідства (а.с.47), вбачається, що сварка між ОСОБА_3 та його співмешканкою ОСОБА_4 виникла через зраду останньої ще напередодні злочину. Оскільки ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_4 застосуванням фізичної сили, ОСОБА_4 не ночувала вдома. 04.05.2009 року з ранку вона, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вживали спиртні напої з ОСОБА_3 Потім останній вирішив забрати свої речі та покинути співмешканку ОСОБА_4 В квартирі за її місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спокійно розмовляли на кухні близько години. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли у кімнату, і ОСОБА_3 став наносити удари руками в обличчя потерпілої, а коли та впала, бив ногами в голову та по тулубу. Після побиття ОСОБА_3 не бажав викликати швидку допомогу, а продовжував з друзями вживати спиртні напої.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили в суді, що 03.05.2009 року близько 23 години за місцем проживання ОСОБА_5 вживали разом з ОСОБА_3 спиртні напої. Лише після того, як ОСОБА_4 почала скаржитися на сильну біль, була викликана карета швидкої допомоги.
Таким чином, як встановив суд, ОСОБА_3 про зраду співмешканки дізнався ще на напередодні, в день злочину ОСОБА_3 висловлював намір залишити співмешканку, спокійно розмовляв з останньою, протягом дня спільно вживав спиртні напої з ОСОБА_4, після чого, вже ввечері, заподіяв останній тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до роз’яснень п.23 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2
від 07.02.2003 року, необхідною умовою кваліфікації дій винного за ст.123 КК України є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність протиправного насильства чи тяжкої образи щодо ОСОБА_3 з боку потерпілої. Досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинив злочин на грунті неприязних відносин, виниклих внаслідок ревнощів. Однак цей мотив злочину не є достатньою підставою вважати, що злочин вчинений у стані сильного душевного хвилювання, про що стверджує апелянт.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого в момент заподіяння, а тому дії засудженого вірно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України. Підстави для кваліфікації дій засудженого за ст. 123 КК України, про що просить апелянт, відсутні.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не вирішив питання про направлення справи на додаткове розслідування. Однак при судовому розгляді справи це питання не обговорювалось, відповідного клопотання не надходило, а по справі відсутні підстави для направлення її на додаткове розслідування.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 в мінімальних межах санкції ст.121 ч. 1 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу винного, який характеризується негативно, не працює, зловживає спиртними напоями. Судом враховано як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння. Обставини, які пом’якшують покарання, відсутні.
Думка потерпілої про відсутність претензій до ОСОБА_3, що просить врахувати апелянт, не є достатньою підставою для пом’якшення призначеного ОСОБА_3 покарання, яке, на думку колегії суддів, є необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, немає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, про що просить апелянт.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2010 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: