Справа  22ц-6446/ 10 року                     Головуючий 1-ї  інстанції:  Ямкова О.О.

Категорія  5                                 Суддя – доповідач апеляційного  суду:  Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

2010  року   листопада     місяця 24  дня  судова колегія  судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

        головуючого:                         Галущенка О.І.,

        суддів:                                   Шолох З.Л.,

                                              Кутової Т.З.,

        при секретарі:                 Поліщук Ю.В.,

        за участю :   представника   відповідача  Коноваленка Ю.В.  та представників третіх осіб Горпинича М.П.  та  Клімовича В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Першого заступника   прокурора Миколаївської області

на рішення   Центрального   районного суду м.  Миколаєва    від  29  березня   2004  року   постановлене  по справі за позовом

ОСОБА_5  до

Державної податкової інспекції (далі – ДПІ) Миколаївського району Миколаївської області, третя особа Південна  товарна біржа (далі – ПТБ), Державне підприємство- державний південний регіональний селекційно-племінний центр  по конярству (далі ДП ДПРСПЦ) «Південьконецентр»,   мале підприємство (далі МП)  «БФ АЛВО»   про

визнання договору  купівлі -  продажу  дійсним  та визнання права власності

В С Т А Н О В И Л А :

    В березні  2004 року  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до Державної   податкової інспекції Миколаївського району Миколаївської області   про визнання договору купівлі-продажу   нежитлової споруди  медико- реабілітаційного   центру з розпочатою реконструкцією (недобудованої) розташованої по АДРЕСА_1  дійсним, яку було   укладено  сторонами та зареєстровано  на  Південній товарній біржі   від 26 грудня 2003 року  та визнання на  вказану будівлю права власності.

    Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від  29  березня 2004 року   позов задоволено, вказану угоду визнано дійсною  та визнано за позивачем право власності на предмет  вказаної угоди.  

    В апеляційній скарзі перший заступник   прокурора Миколаївської області просить   вказане рішення суду скасувати,  а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність вимогам закону     договору купівлі-продажу  нежитлового приміщення медико-реабілітаційного центру.  

     Заслухавши доповідь судді, пояснення представників  відповідача  та третіх осіб, колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення  апеляційної скарги.

    Районний суд,  постановляючи рішення про визнання угоди   між  ОСОБА_5 та  ДПІ  Миколаївського району  Миколаївської області  купівлі-продажу   нежитлової   споруди   медико-реабілітаційного центру  з розпочатою реконструкцією (недобудованої) розташованої по  АДРЕСА_1  укладеного 26  грудня 2003 року  на ПТБ   дійсною, виходив з того, що  умови вказаної угоди  фактично були виконані сторонами,  однак продавець   ухилився від її нотаріального посвідчення.

    Між тим, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на   положеннях закону.

    Так відповідно до положень   ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв   на час укладення угоди, в разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала умови угоди, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється   від нотаріального оформлення  угоди, суд  може  за вимогою  сторони, яка виконала умови угоди,   визнати таку угоду дійсною.

    Правовідносини з приводу   укладення  договору купівлі-продажу, в тому числі і    нерухомого майна,  врегульовані   Главою 20 ЦК України в редакції 1963 року.  В   зазначених нормах, відсутні  вимоги щодо  обов’язкового  нотаріального посвідчення  договору купівлі-продажу   нерухомого майна. Такі норми   містяться лише в ст. 227 ЦК України, в редакції 1963 року, якою передбачено обов’язкове нотаріальне посвідчення  договору купівлі-продажу   житлового будинку, в разі, якщо хоча б одна із сторін є громадянин.

    Як вбачається із матеріалів справи,  власником   нежитлової  будівлі  медико-реабілітаційного центру з розпочатою  реконструкцією  по АДРЕСА_1  є  ДП ДПРСПЦ «Південьконецентр».  

    Відповідно до положень Закону України «Про порядок   погашення зобов’язань   платників податків  перед бюджетом та  державними цільовими фондами» вказана  споруда перебувала в податковій заставі в ДПІ Миколаївського району Миколаївської області.

    Вказана нежитлова  незавершена будівництвом   споруда, листом керівника ДП ДПРСПЦ «Південьконецентр»  була запропонована до реалізації  в рахунок   погашення податкового боргу (а.с. 7).

     26 грудня 2003 року  МП  «БФ АЛВО»,  яке діяло на підставі договору – поруки з ДПІ Миколаївського району  Миколаївської області,  на  ПТБ    провело   цільовий аукціон  за результатами якого  ОСОБА_5 купив  нежитлову з розпочатою реконструкцією (недобудовану)  споруду медико- реабілітаційного центру   розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9, 10).  Вказана угода  купівлі-продажу  була оформлена   на ПТБ,  яка діяла на підставі   Закону України «Про товарні біржі»  (а.с. 11).

Так, предметом спірного договору купівлі - продажу  між ОСОБА_5 та ДПІ Миколаївського району  Миколаївської області  є нежитлова розпочата реконструкцією (недобудована) споруда  медико-реабілітаційного центру  по АДРЕСА_1.

              Згідно з наведеними правовими нормами,   спірна угода, яка зареєстрована   на ПТБ   в порядку встановленому  Законом України «Про товарні біржі»  відповідно до ст. 15 цього закону,  не потребувала  обов’язкового нотаріального посвідчення.   Тому   факт ухилення ДПІ Миколаївського району Миколаївської області від  нотаріального посвідчення даної угоди, якщо такий  і мав місце,   не тягне за собою   юридичних  наслідків,   в зв’язку з чим відсутні підстави  для застосування    положень ч. 2 ст. 47 ЦК України, в редакції 1963 року   до   спірних  правовідносин.  

    Оскільки судом першої інстанції  при   вирішенні даної справи невірно застосовано норми матеріального права, на підставі положень п. 4  ч. 1 ст. 309 ЦПК України,   оскаржуване рішення суду  підлягає скасуванню  з ухваленням по справі нового рішення, яким необхідно відмовити ОСОБА_5   в задоволенні  заявлених ним позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність згоди Міністерства   аграрної політики України щодо   продажу спірного майна, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  вказані обставини не    мають юридичного значення для вирішення даної справи.

Доводи, які викладені в запереченнях   проти апеляційної скарги ДПІ в Миколаївському районі Миколаївської області  не спростовують наведені висновки суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309    ЦПК України, судова  колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу  першого заступника  прокурора Миколаївської області в інтересах   Міністерства аграрної політики України    -    задовольнити.

Рішення   Центрального  районного суду м.  Миколаєва      від  29  березня 2004 року   –   скасувати,  а по справі ухвалити нове рішення.

  В задоволенні   позовних вимог  ОСОБА_5   до  Державної податкової інспекції  в  Миколаївському районі Миколаївської області  про  визнання дійсним договору  купівлі-продажу   та визнання права власності на  будівлю медико-реабілітаційного центру     відмовити .

Рішення  апеляційного суду   може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі  двадцяти днів  з дня  проголошення.

Головуючий:

Судді: