справа № 2-634/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року                                                            м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

при секретарі Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Виноградської О.В., представника третьої особи Руденка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Агат» про зобов’язання видати довідку про роботу та відшкодування моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Агат» та просить суд зобов’язати відповідача видати йому довідку, в якій вказати, на підставі якого пункту якого розділу «Класифікатора професій» ( із зазначенням року випуску цього класифікатора ) вказано в його трудовій книжці найменування роботи, професії, на яку останній був прийнятий на роботу на завод «Агат», видати йому уточнюючу довідку про характер його роботи, в якій має бути зазначено : періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, видати йому витяг з наказу стосовно його за результатами атестації робочих місць, яка мала бути проведена у ВАТ «Агат» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, а також картку оцінки умов праці його робочого місця за результатами атестації та стягнути з відповідача на його користь 2000 грн. в рахунок компенсації спричиненої йому моральної шкоди.

У позовній заяві позивач вказав, що у 1977 році він прийшов на роботу на завод «Агат». З 1982 року був переведений на посаду лудильника радіодеталей 2-го розряду цеху № 14. Працював на цій посаді до закриття заводу в 2002 році. Він працював на гарячому виробництві майже 20 років та має право на пенсію після того, як йому виповнилося 50 років. На даний час він займається оформленням пенсії за віком на пільгових умовах та звернувся з цього приводу до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професії (посади ) та виробництва у відповідному списку згідно постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року, яка затверджувала Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, займання яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також підтвердженням шкідливих умов праці працівника проводиться за результатами атестації робочих місць. Порядок атестації робочих місць встановлений постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 року. Згідно п. 9 згаданої постанови перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витягу з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. При його звільненні у 2002 році йому видали трудову книжку, але ніяких наказів або витягів з них про проведення атестації його робочого місця йому не видали. З метою оформлення пенсії він 27.07.2010 року, 25.08.2010 року звертався до ВАТ «Агат» з проханням направити на його адресу витяг з наказу стосовно нього за результати атестації робочих місць, але його прохання залишилось без відповіді. Разом з тим, у його трудовій книжці записано, що він працював лудильником радіодеталей, але ні «Класифікатор професій», ні Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці не містить професії в такому варіанті, як записано в його трудовій книжці. Однак обидва вказані нормативні акти містять найменування професій, аналогічні тому запису, який було зроблено в його трудовій книжці. Вважає, що в його трудовій книжці запис про найменування професії було зроблено неправильно, оскільки запис зроблений не у відповідності до класифікатора професій, що є порушенням його трудових прав та прямо впливає на отримання пільгової пенсії. З вимогами про видачу йому уточнюючої довідки про характер його роботи та копії наказу про проведення атестації його робочого місця він неодноразово звертався в ВАТ «Агат» та надсилав рекомендовані листи голові наглядової ради відповідача, але всупереч ст. 49 КЗпП України зазначену інформацію про його роботу йому так і не надали. Неправомірною бездіяльністю відповідача йому було завдано моральної шкоди. Невидача відповідної інформації про його роботу впливає на його матеріальне становище : він не може підтвердити в Пенсійному фонді право на пільгову пенсію, що позбавляє його можливості отримувати цю пенсію. Він дуже хвилюється з приводу того, що втратить право на отримання пільгової пенсії, яку він по праву заробив. Тільки внаслідок безвідповідального ставлення до вимог закону відповідачем порушуються його пенсійні права. Моральну шкоду він оцінює в грошовому еквіваленті в 2000 грн.. Оскільки зазначені довідки, а також інші дані для отримання пенсії на пільгових підставах, він не отримав від відповідача в добровільному порядку, то він вимушений звернутися до суду з вимогою про зобов’язання відповідача надати довідки, а також інші дані про правильне найменування професії ( посади ), на яку його прийняли на роботу, про характер його роботи, про дані проведеної атестації його робочого місця.

Ухвалою судді від 11 листопада 2010 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі заявлені ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Підтвердив обставини викладені ним в позовній заяві. Вказав, що він працював лудильником на заводі «Агат» з 1982 року по 2002 рік. В його обов’язки входило паяння плат до телевізорів. При паянні використовувалась речовина для паяння - флюс ТС-15, а паяли вони припоєм – ПОС-60. Паяння вони здійснювали гарячим способом, пайка проводилась при температурі 250 градусів Цельсія. Паяння проводилось як вручну, так здійснювалась і машинна пайка, та під кінець робочої зміни стояла свинцева пилюка, яка дуже шкідлива, а пар свинцевий удвічі шкідливіший за пилюку. Головний технолог заводу ОСОБА_4 тоді казав їм, що вони працюють на шкідливому виробництві і мають право раніше вийти на пенсію. На даний час він не пам’ятає чи проводилась атестація його робочого місця та чи знайомили його з відповідними наказами. Після звернення до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо оформлення пільгової пенсії, йому запропонували надати уточнюючу довідку про характер його роботи. Він відразу звернувся до ВАТ «Агат» і там йому сказали писати заяву на ім’я члена наглядової ради ВАТ «Агат» ОСОБА_5. З 22.06.2010 року він неодноразово письмово звертався до відповідача з вимогою надати уточнюючу довідку та інші необхідні документи, але так жодної відповіді з ВАТ «Агат» і не отримав. Він з’ясовував чому його звернення залишаються без відповіді і йому на ВАТ «Агат» сказали, що важко знайти представника ВАТ «Агат» ОСОБА_5. В управлінні Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області йому порадили звернутись до суду. Вважає, що атестація відносно нього повинна була проводитись, але даних чи проводилась така атестація на підприємстві у нього не має. Розмір заявленої ним до відшкодування моральної шкоди він підтримує. Визначену до відшкодування суму моральної шкоди обґрунтовує, окрім підстав вказаних в позовній заяві, також тим, що він неодноразово писав численні листи до ВАТ «Агат» які залишились без відповіді, звертався з цього приводу до адвокатів, але в добровільному порядку відповіді так і не отримав.

Представник відповідача Виноградська О.В., яка представляє інтереси ВАТ «Агат» на підставі довіреності від 12.08.2010 року за вих. № 001, у судовому засіданні пред’явлений позивачем позов не визнала у повному обсязі та заперечувала з приводу його задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію по суті заявлених позовних вимог представник відповідача Виноградська О.В. послалась на свої письмові заперечення по суті спору, які долучила до позовної заяви, та які оголосила в судовому засіданні. У своїх письмових заперечення представник відповідача Виноградська О.В. вказала, що професія, на якій працював позивач, а саме «лудильщик радиодеталей» не передбачена ані списками № 1 і № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, ані списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою КМУ від 11.02.1994 року № 162. У зв’язку з цим, у позивача відсутні підстави вимагати від ВАТ «Агат» видачі йому уточнюючої довідки про характер його роботи, а у відповідача відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_1 даної довідки. Оскільки позивач працював на посаді «лудильщика радиодеталей» і ця посада не передбачена вищевказаними списками № 1 та № 2, то правових підстав для проведення атестації робочих місць «лудильщика радиодеталей» не було, а тому ВАТ «Агат» не має можливості видати витяг з наказу щодо позивача за результатами атестації або картки оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації, оскільки цих документів у ВАТ «Агат» немає. Запис до трудової книжки позивача був зроблений на підставі відповідного наказу від 01.11.1982 року, а тому ВАТ «Агат» не може видати відповідну довідку ОСОБА_1. Жодного порушення прав позивача з боку ВАТ «Агат» не має, оскільки ОСОБА_1 не має права на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто і для сплати моральної шкоди не має правових підстав. Крім того, представник відповідача Виноградська О.В. у судовому засіданні підтвердила, що жодної відповіді на звернення ОСОБА_1 та жодної довідки ВАТ «Агат» позивачу так і не надало. ВАТ «Агат» не надало довідок позивачу, оскільки останній безпосередньо до підприємства не звертався, а ОСОБА_5 на час звернення позивача не був посадовою особою підприємства, а був членом наглядової ради та в його компетенцію входило обслуговування правовідносин між ВАТ «Агат» та акціонерами товариства. Атестація робочого місця позивача не проводилась, відповідний наказ на підприємстві відсутній, а тому видати на вимогу позивача витяг з наказу про атестацію та картку оцінки умов праці неможливо.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області Руденко В.В., який представляє інтереси третьої особи на підставі довіреності від 20.01.2010 року за вих. № 159/08, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та вважав, що вони підлягають задоволенню. Зазначив, що згідно положень ст. 49 КЗпП України позивач має право вимагати від підприємства, де він працював, довідку про його роботу на ВАТ «Агат» із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Перший раз позивач звернувся до Пенсійного фонду та просив призначити йому пільгову пенсію на підставі запису в його трудовій книжці, але вони відмовили та роз’яснили необхідність подачі уточнюючої довідки, що передбачено постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637. Після цього позивач знову звернувся до управління з проханням посприяти в отриманні необхідної довідки у ВАТ «Агат», пояснюючи це тим, що особисто він не має можливості отримати у підприємства необхідні довідки. У зв’язку з надходженням звернення ОСОБА_1, вони кілька разів направляли запити до ВАТ «Агат» і лише через деякий час отримали довідку про те, що посада на якій працював позивач не дає йому права на пільгову пенсію. Вважає, що вимоги позивача про отриманні відповідних довідок є правомірними і він має право на їх отримання, а їх надання підприємством передбачено законодавством України. В уточнюючій довідці підприємство повинно вказати чи має працівник періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу або ж не має таких періодів. При цьому така довідка видається незалежно від того чи має працівник право на пільгову пенсію чи не має.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 по суті заявлених ним позовних вимог, з’ясувавши позицію відповідача та третьої особи по суті спору та заслухавши пояснення представника ВАТ «Агат» та представника управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області з цього приводу, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженої в судовому засіданні трудової книжки серії АТ-ІІ № 3594887, виданої ОСОБА_1, встановлено, що останній з 01.11.1982 року був переведений лудильником радіодеталей ІІ-розряду цеху № 14, а з 22.12.1982 року йому присвоєно ІІІ-розряд лудильника радіодеталей. На підставі наказу № 14 від 11.01.1995 року Мінмашпрому України завод «Агат» було перейменовано у ВАТ «Агат». 21.01.2002 року ОСОБА_1 був звільнений з ВАТ «Агат» за ст. 36 п. 1 КЗпП України за погодженням сторін ( а.с. 10-11 ).

Відповідно до п. 2.14. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 3 пишеться : Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Якщо працівник має право на пенсію за віком на  пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Таким чином, записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, повинні виконуватись для робітників відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Якщо ж працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Натомість в судовому засіданні встановлено, що ні «Класифікатор професій», ні списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.1994 року, а ні попередні відповідні списки № 1 і № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, не містять назви професії, посади в такому варіанті, як зазначено в трудовій книжці ОСОБА_1 – лудильник радіодеталей, хоча містять аналогічні за змістом назви професій, посад, що і у позивача.

Вказана невідповідність позбавляє позивача можливості визначити код його професії, що істотно впливає на з’ясування питання щодо наявності або відсутності у ОСОБА_1 права на призначення пільгової пенсії.

    Стаття 49 КЗпП України передбачає, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

22.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до члена наглядової ради ВАТ «Агат» ОСОБА_5, як до відповідного представника підприємства, з проханням надати довідку для нарахування пільгової пенсії. Також 27.07.2010 року ОСОБА_1 знову звернувся до члена наглядової ради ВАТ «Агат» ОСОБА_5, як до відповідного представника підприємства, з заявою та просив надати йому витяг з наказу стосовно нього за результатами атестації робочих місць. Факт відправлення позивачем зазначених заяв на юридичну адресу ВАТ «Агат» ( м. Городня, вул. 1 Травня, буд. 46 ) підтверджується чеками поштового відділення про оплату вартості рекомендованих листів, а також повідомленням про вручення поштового відправлення безпосередньо представнику ВАТ «Агат» ( а.с. 12-15 ).

Незважаючи на покладений законом на відповідача обов’язок видати працівнику на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, зазначена довідка або будь-яка інша відповідь на заяви ОСОБА_1 від відповідача на адресу позивача не надійшла. Доказів того, що відповідач надавав на вимогу позивача відповідну довідку або ж направляв відповідь на заяви позивача, ВАТ «Агат» суду надано не було. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що жодної відповіді на звернення ОСОБА_1 та жодної довідки ВАТ «Агат» позивачу так і не надало.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 безпосередньо до підприємства не звертався, а ОСОБА_5 на час звернення позивача не був посадовою особою підприємства, а був членом наглядової ради ВАТ «Агат», судом до уваги не приймається, оскільки з досліджених в судовому засіданні документів встановлено, що ОСОБА_1 направляв заяви на юридичну адресу підприємства і отримувались заяви безпосередньо ОСОБА_5 як уповноваженим за довіреністю представником ВАТ «Агат».

Щодо посилань представника відповідача на те, що запис до трудової книжки позивача був зроблений згідно відповідного наказу від 01.11.1982 року, а тому ВАТ «Агат» не може видати позивачу необхідної довідки, то вони є безпідставними, оскільки вони не позбавляють підприємство обов’язку видати на вимогу працівника відповідну довідку, як це передбачено ст. 49 КЗпП України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача видати довідку, в якій вказати, на підставі якого пункту якого розділу «Класифікатора професій» ( із зазначенням року випуску цього класифікатора ) вказано в його трудовій книжці найменування роботи, професії, на яку останній був прийнятий на роботу на завод «Агат» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У судовому засіданні встановлено, що записи в трудовій книжці позивача здійснено з порушенням порядку визначеного відповідними нормативними документами, про що зазначалось вище. Натомість відповідний Порядок і передбачає право працівника звернутись до підприємства і отримати уточнюючу довідку у разі відсутності відповідних записів у його трудовій книжці.

Пункт 20 відповідного Порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток  N  5). У довідці має бути вказано : періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У вищезазначеному порядку передбачено право працівника отримати на підприємстві уточнюючу довідку у разі якщо записи в трудовій книжці здійснено з порушенням порядку визначеного відповідними нормативними документами. Натомість у цьому Порядку відсутнє положення, яке б передбачало право підприємства не видавати уточнюючої довідки у разі відсутності у особи права на пенсію на пільгових умовах. При цьому, видаючи відповідну довідку підприємство має вказати наявність або відсутність у працівника періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу, а також наявність або відсутність інших необхідних даних.

Посилання представника відповідача ВАТ «Агат» на те, що професія, на якій працював позивач, не передбачена а ні списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.1994 року, а ні попередніми відповідними списками № 1 і № 2, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, не може бути підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 уточнюючої довідки про характер його роботи, оскільки його право на отримання такої довідки, за умови відсутності відповідних записів у трудовій книжці, передбачено відповідним Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача видати йому уточнюючу довіку про характер його роботи також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про зобов’язання ВАТ «Агат» видати йому витяг з наказу стосовно його за результатами атестації робочих місць, яка мала бути проведена у ВАТ «Агат» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, а також картку оцінки умов праці його робочого місця за результатами атестації, то суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні позивач не надав суду доказів того, що атестація його робочого місця проводилась у ВАТ «Агат» та на підприємстві видавався відповідний наказ стосовно його за результатами атестації робочого місця. Також ОСОБА_1 не надав доказів того, що за результатами атестації складалась картка оцінки умов праці його робочого місця. Зазначена вимога позивача висувалась останнім та ґрунтувалась лише на його припущенням стосовно того, що такі документи є на підприємстві і вони складались, оскільки на його думку атестація його робочого місця повинна була проводитись, так як він працював на шкідливому виробництві. Однозначно сказати про те, що атестація його робочого місця проводилась позивач не може, так як він не пам’ятає цього, як і не пам’ятає чи знайомили його з відповідним наказом.

Разом з тим, з відповіді ВАТ «Агат» встановлено, що правових підстав для проведення атестації робочих місць лудильників радіодеталей у підприємства не було і атестація не проводилась.

Враховуючи те, що предметом спору являються вимоги позивача про зобов’язання видати довідку про роботу та інші документи, та не є предметом спору питання чи має позивач право на призначення та отримання пільгової пенсії, і достовірні дані про те, що атестації робочого місця позивача проводилась і за результатами атестації складалась картка оцінки умов праці його робочого місця, відсутні, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позов в частині відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, суд прийшов до наступного.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи той факт, що порушення законних прав позивача на отримання від ВАТ «Агат» довідки про його роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, а також уточнюючої довідки про характер його роботи призвели до моральних страждань, а також того, що позивач був вимушений звертатись за допомогою в отриманні довідки до управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 200 грн., яка є достатньою грошовою компенсацію душевних страждань ОСОБА_1  

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Агат» на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 221, 231-232, 237-1 КЗпП України, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, ст. ст. 10, 11, 60-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Зобов’язати ВАТ «Агат» видати ОСОБА_1 довідку, в якій вказати, на підставі якого пункту якого розділу «Класифікатора професій» ( із зазначенням року випуску цього класифікатора ) вказано в його трудовій книжці найменування роботи, професії, на яку останній був прийнятий на роботу на завод «Агат».

Зобов’язати ВАТ «Агат» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про характер його роботи, в якій має бути зазначено : періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Стягнути з ВАТ «Агат» на користь ОСОБА_1 200 грн. в якості відшкодування завданої останньому моральної шкоди.

У задоволенні інших позовних ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Агат» - відмовити.  

Стягнути з ВАТ «Агат» на користь ОСОБА_1 2 грн. 98 коп. сплаченого державного мита та 12 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                О.Д.Березовський