У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Ткачук Н.В., Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Тлумацького районного суду від 06 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого 27.05.2010 року Тлумацьким районним судом за ст. 296 ч.1 КК України на три місяці арешту, громадянина України,-
засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на один рік обмеження волі; за ст. 304 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 цього ж кодексу на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання - один рік позбавлення волі.
________________________________________________________________________________
Справа №11-529/2010р. Головуючий у І інстанції Лущак Н.І. Категорія ст. 304 ч.1 КК України Доповідач Іванів О.Й.
У відповідності до вимог ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому ОСОБА_3 покарання - один рік позбавлення волі, із зарахуванням в строк покарання відбутого покарання за попереднім вироком Тлумацького районного суду від 27.05.2010 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 – підписку про невиїзд змінено на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу та взято його під варту із залу суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з 06 вересня 2010 року із зарахуванням в термін відбуття покарання термін відбутого покарання за вироком Тлумацького районного суду від 27.05.2010 року, період з 28.04.2010 року по 28.07.2010 року;
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1 студента першого курсу Івано-Франківського професійно-будівельного ліцею №5, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі;
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, студента першого курсу економічного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України,-
засуджено за ст. 185 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробування з іспитовим строком два роки.
Відповідно до положень ст. 76 ч.1 п.п.2,3 КК України на засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покладено ряд обов'язків.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний - підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за те, що ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких ОСОБА_3 втягнув у злочинну діяльність, знаючи, що вони є неповнолітніми, 09 квітня 2010 року приблизно о 15.00 год. в с. Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області шляхом вільного доступу зайшли на територію бітумбази, що належить Тлумацькому відділенню райавтодору, звідки таємно викрали металеву ємкість для пічного палива з насосом НШ-10, загальною вартістю 920 гривень.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі із неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15 квітня 2010 року приблизно о 19.00 год. в с. Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області шляхом вільного доступу зайшли на подвір’я господарства потерпілого ОСОБА_6, звідки таємно викрали шість чавунних батарей та дві металеві решітки, на загальну суму 1710 гривень.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3 вважає, що вирок суду підлягає зміні з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та його особі. Вказує на те, що засудження його за ст. 304 ч.1 КК України є необґрунтованим, оскільки він не знав про неповнолітній вік ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і не був організатором вчинених крадіжок. Крім того покликається на суворість призначеного йому покарання, так як суд не в повній мірі врахував те, що він вчинив крадіжки у зв’язку з важким матеріальним становищем сім’ї та щиро розкаюється у вчиненому, має на утриманні хвору матір та малолітню сестру. Просить вирок суду скасувати в частині засудження його за ст. 304 ч.1 КК України за відсутністю складу злочину, а в частині засудження його за ст. 185 ч.2 КК України виключити з обвинувачення епізод крадіжки майна з території бітумбази Тлумацького відділення райавтодору та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому менш суворе покарання без його реального відбуття.
Засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . апеляцій на вирок суду не подавали.
В засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_3 підтримав свою апеляцію, пояснив, що крадіжку вчинив внаслідок збігу тяжких матеріальних і сімейних обставин, оскільки крім нього, є також неповнолітня сестра, яка виховується без батька, а матір часто хворіє, просить пом’якшити покарання, зважаючи також на те, що завдані збитки відшкодовані, і потерпілий не має ніяких претензій.
Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію і просять її задовольнити, заслухавши пояснення прокурора Журавльова Є.Є., який вирок суду вважає законним і обґрунтованим, тому просить відмовити в задоволенні апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи та винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтуються на зібраних і належно досліджених у судовому засіданні доказах.
Покликання засудженого в апеляції на те, що не втягував неповнолітніх у злочинну діяльність і не вчиняв крадіжки металевої ємності для пічного палива, а просто привласнив її, вважаючи, що майно нікому не належить, спростовується показаннями самого ОСОБА_3 як в час досудового так і судового слідства про те, що йому було достовірно відомо про неповнолітній вік своїх односельчан ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими тривалий час товаришував, показаннями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо обставин викрадення металевої ємності з території бітумної бази «Тлумацького райавтодору», а також явкою з повинною, даною ОСОБА_3 11.05.2010 року (а. с.31).
З показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що у зв’язку з відсутністю коштів бітумна база, яка належить до філії «Тлумацького райавтодору», не працює, однак за майном, яке знаходиться на її території, працівники підприємства систематично здійснюють нагляд. 10.05.2010 року майстром ОСОБА_8 було виявлено крадіжку металевої ємності для пічного палива з насосом.
За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 304 ч.1 КК України та виключення з обвинувачення епізоду крадіжки майна з території бітумної бази Тлумацького відділення райавтодору, про що ставиться питання в апеляції засудженого.
Разом з тим, доводи апеляції засудженого щодо суворості призначеного йому покарання колегія суддів вважає обґрунтованими.
П ризначаючи покарання засудженому ОСОБА_3, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.ст. 65, 66 КК України, не в повній мірі врахував ряд обставин, що пом’якшують покарання, серед яких: з’явлення із зізнанням, щире каяття, що завдані злочином збитки відшкодовані, що злочини вчинив внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, незадовільний стан здоров’я засудженого та його матері, і при відсутності обставин, що обтяжують покарання, призначив покарання, яке внаслідок своєї суворості не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі винного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, є особою молодого віку.
Наведені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, його віку, позитивних характеристик, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дають підстави колегії суддів для призначення ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України іншого більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 304 ч.1 КК України, у виді обмеження волі, яке є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Тлумацького районного суду від 06 вересня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_3 змінити, пом’якшити призначене засудженому судом покарання і за ст. 304 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді одного року трьох місяців обмеження волі; за ст. 185 ч.2 КК України залишити покарання, призначене судом.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання - один рік три місяці обмеження волі.
На підставі п.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Тлумацького районного суду від 27 травня 2010 року, більш суворим, визначеним колегією суддів, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання – один рік три місяці обмеження волі.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_3 зарахувати покарання, відбуте ним повністю за попереднім вироком з 28.04.2010 року по 28.07.2010 року включно з розрахунку один день арешту за два дні обмеження волі та зарахувати в строк відбуття покарання засудженому час перебування його під вартою з 06 вересня 2010 року по 06 грудня 2010 року включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні обмеження волі.
В решті цей вирок залишити без змін.
Головуюча О.Й. Іванів
Судді: Н.В. Ткачук
Н.М. Кривобокова
Згідно з оригіналом
Суддя О.Й. Іванів