Справа №2-861/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року   Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області                                   в складі головуючого-судді :     Битківського Л.М.

                                             з участю секретаря                  Пилипонюк К.С.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Богородчанської селищної ради Богородчанського району Івано-Франківської, ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера виданого на підставі рішення виконкому від 28.01.2010 року №11 та  зобов‘язання  видати ордер на заселення квартири АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконкому Богородчанської селищної ради, ОСОБА_2 в якому поставив питання про визнання недійсним ордера, виданого ОСОБА_2 на підставі підпункту 4.3. пункту 4 рішення виконкому Богородчанської селищної ради від 28.01.2010 року №11 на заселення квартири АДРЕСА_1. Крім того, просив зобов‘язати відповідача надати йому вказану квартиру в новозбудованому будинку, що по вул.Грушевського в смт.Богородчанах, яка придбана Державною іпотечною установою відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1081-р.  

Заявлені вимоги представник позивача мотивував тим, що на підставі рішення виконкому Богородчанської селищної ради №12 від 17.08.1982 року позивач перебуває на квартирному обліку на отримання житла в порядку загальної черги. В 1987 році отримав ордер на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 30,3 кв.м. у якій проживає до цього часу. Однак, у зв‘язку з тим, що норма забезпечення житловою площею на всіх членів його сім‘ї не була дотримана, то залишився на квартирному обліку і мав право на поліпшення житлових умов.

 Станом на 01.01.2009 року він разом з сім‘єю у складі восьми чоловік проживав у двохкімнатній квартирі житловою площею 30,3 кв.м. Таким чином, на кожного члена сім‘ї припадає менше як по 8 кв.м., що не відповідає санітарним нормам. Однак, виконком селищної ради 12.11.2009 року прийняв рішення, яким позивач був знятий з квартирного обліку у зв‘язку з поліпшенням житлових умов. Вказане рішення виконкому ним оскаржено в судовому порядку і 01.04.2010 року  рішенням Богородчанського районного суду воно визнано незаконним. Зобов‘язано виконком Богородчанської селищної ради поновити позивача на обліку з часу його взяття на облік.  

За цей час, в січні 2010 року виконком Богородчанської селищної ради розподілив викуплені Державною іпотечною установою 37 квартир, внаслідок чого, трьом громадянам, які перебували на квартирному обліку на загальних підставах було виділено житло. Зокрема, серед інших житло було виділено відповідачу ОСОБА_2, який взятий на квартирний облік у 1986 році, тобто пізніше від нього. Таким чином, вважає порушеним своє право на забезпечення житлом. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача – Богородчанської селищної ради Яворська К.І. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, пояснила, що виконком та утворена ним відповідно до Постанови КМУ від 23.09.2009 року №1037  робоча група за участю представників державних органів, УТОГ і УТОС не є власником придбаних Державною іпотечною установою квартир, а відповідно і не є їх розпорядником. Виконком селищної ради не приймав самостійні рішення про виділення цих квартир, а лише вносив свої пропозиції щодо розподілу квартир між громадянами. Рішення про визначення громадян, якими виділено квартири приймалось координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, яка є тимчасовим дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Узгоджені Координаційною радою поіменні списки громадян затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України №79-р від 13.01.2010 року. Оскаржуване позивачем рішення виконкому «Про видачу ордерів на заселення квартир, придбаних Державною іпотечною установою по АДРЕСА_3 прийнято на основі згаданого розпорядження Кабінету Міністрів України.

Кандидатура ОСОБА_1 виконкомом на отримання житла не пропонувалася, оскільки на час прийняття рішення про розподіл житла він був знятий з квартирного обліку. Крім того, при виділенні житла виконком селищної ради та Координаційна рада керувались тим, що серед громадян, які мали право на отримання житла на загальних підставах ОСОБА_2 з сім‘єю та ще троє сімей підлягали відселенню з приміщення – пам‘ятки архітектури національного значення 18 століття, яке є непристосованим приміщенням для житла (відсутнє опалення, газ, вода та водовідведення). Вважає позовні вимоги безпідставними, просила в їх задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засіданні не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №79-р від 13.01.2010 року затверджено погоджений Координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, поіменний список громадян, яким надаються квартири придбані у смт.Богородчанах Івано-Франківської області.

Серед громадян, які мають право на отримання житла на загальних підставах,  квартири були виділені трьом особам, в тому числі ОСОБА_2, який поставлений на облік рішенням виконкому Богородчанської селищної ради від 18.11.1986 року №113. Йому була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України виконавчому комітету Богородчанської селищної ради доручено забезпечити в установленому законодавством порядку видачу зазначеним у списку громадянам ордерів на жилі приміщення. Таким чином, виконком селищної ради, дії якого оскаржені позивачем, не вправі був видати ордер ОСОБА_1, оскільки він до затверджених списків внесений не був. Рішення про виділення житла, яке придбане Державною іпотечною установою, приймалось не виконкомом селищної ради, а Кабінетом Міністрів України за погодженням Координаційної ради з питань розподілу квартир. Виконком селищної ради, відповідно до п.2 Порядку розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою (затвердж. Постановою Кабінету Міністрів України №1037 від 23.09.2009 року) лише вносив пропозиції по розподілу квартир. Позивач рішення Кабінету Міністрів України та Координаційної ради з питань розподілу квартир не оскаржував. Крім того, відповідно до п.3 згаданого вище Порядку позивач не належить до жодної категорії громадян, яким могла бути виділена квартира за рахунок тих, що придбані Державною іпотечною установою.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Богородчанської селищної ради Богородчанського району Івано-Франківської, ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера виданого на підставі рішення виконкому від 28.01.2010 року №11 та  зобов‘язання  видати ордер на заселення квартири АДРЕСА_1  – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання  апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя