Справа №2-875/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    07 грудня 2010 року       Богородчанський районний суд   Івано-Франківської області                                        в складі      головуючого судді    Битківського Л.М.,

                    з участю секретаря    Пилипонюк К.С.

                            позивача     ОСОБА_1

                        відповідача     ОСОБА_2

        представника відповідача     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани, цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,-

встановив:

 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачки у якому поставив питання про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що в період з липня 1997 року по травень 200 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. За час спільного проживання ними була придбана квартира АДРЕСА_1. Рішенням Богородчанського районного суду від 20.05.2009 року шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу питання про поділ спільного майна подружжя вирішується Богородчанським районним судом. Однак, відповідачка, не чекаючи рішення суду, самовільно змінила замок на вхідних дверях квартири в той час, коли він перебував у відрядженні і перешкодила можливості його доступу до квартири. З  цього приводу він звертався до Богородчанського РВ УМВС, однак працівника міліції та депутатів селищної ради, які намагались при розгляді його заяви отримати пояснення відповідачки, вона до квартири не впустила. Внаслідок дій відповідачки позбавлений можливості як власник майна користуватись належною квартирою.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав з викладених в заяві підстав. Вказав, що через дії відповідачки змушений шукати притулку у родичів та знайомих. Крім житла, не може  користуватись іншими речами, які залишились у квартирі. Просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні заявлений позов не визнала. Вказала, що дійсно формально обоє вважаються співвласниками квартири, яка придбана за час перебування у шлюбі, хоч фактично, квартира придбана за кошти її матері. Відповідач перебуває на обліку у нарколога з приводу алкоголізму. Через постійне пияцтво та дебоші, які влаштовує у квартирі, створив неможливі умови спільного проживання. Тому, вона дійсно змінила замки у дверях та не впускає його до житла. Позивач має на праві власності ? частину будинковолодіння в с.Росільна Богородчанського району Івано-Франківської області і має де проживати. В провадженні Богородчанського районного суду перебуває її позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому одночасно поставила питання про припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спірній квартирі. В серпні 2010 року вона народила дитину і спільне проживання в квартирі з позивачем вважає неможливим. Просила в позові відмовити.

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, з’ясувавши фактичні обставини справи суд прийшов до висновку  що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у відповідності до договору купівлі продажу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.01.2002 року придбали квартиру АДРЕСА_1. Таким чином сторони являються співвласниками вказаного житла. Відповідно до даних паспорта позивача він прописаний у квартирі на постійне місце проживання з 07.03.2002 року. (а.с.4)

 Сторони з липня 1997 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний  20.08.2009 року, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу.(а.с.   ).

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами склалися неприязні стосунки, внаслідок чого відповідачка в серпні 2010 року вдалась до дій, які перешкодили можливості позивача надалі користуватись квартирою. Зокрема, змінила замки у дверях та не впускає його до житла.  

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності відповідно до ст.369 ЦК України, здійснюється за згодою всіх співвласників. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки ОСОБА_1 на даний час є співвласником квартир АДРЕСА_1 то вправі використовувати належне йому майно за цільовим призначенням. Той факт, що в провадження Богородчанського районного суду знаходиться позов відповідачки про поділ майна подружжя та припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спірній квартирі не дає підстав для обмеження позивача у праві користування належною йому часткою майна до набрання чинності відповідним судовим рішенням. Посилання відповідачки на неможливість спільного проживання з позивачем можуть бути оцінені судом при вирішенні заявленого позивачкою позову.

Вирішуючи питання про спосіб відновлення порушеного права суд вважає, що воно може бути поновлено шляхом, вказаним позивачем. Тобто передачею йому ключів від  вхідних дверей квартири.  

На підставі викладеного,  керуючись ст.202-203 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити. Зобов‘язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання  апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення через суд першої інстанції.

 Головуючий