Справа № 2а- 2120 / 2010 р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2010 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого – судді................................................................... Дністрян О.М.
при секретарі............................................................................... Абліцовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державтоінспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -
В с т а н о в и в :
19.07.10 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державтоінспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про адміністративне правопорушення, поновлення пропущеного строку для звернення до суду, мотивуючи свої вимоги наступним, постановою інспектора ДПС БДПС Харцизького взводу ДПС Сіненко М.М. серія АН № 285353 від 24.04.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУПАП та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач просить скасувати зазначену постанову, обґрунтовуючи тим, що він не рухався з перевищенням швидкості, прилад «Візир» є засобом фіксації, що не працює в автоматичному режимі. Також позивач просив поновити йому строк для звернення до суду, оскільки 24.04.09 р. його ніхто не зупиняв, протокол про порушення ПДР України при ньому ніхто не складав, копію постанови поштою він не отримував, а отримав від державного виконавця відповіно до повістки від 08.07.10р.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
24.04.2009 р. інспектором ДПС БДПС Харцизького взводу ДПС Сіненко М.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АН № 285353 відносно ОСОБА_3 за те, що він 24.04.09 р. о 08 год 45 хвил. на а/т Донецьк-Старобельськ 228 км у межі м. Зугрес, де швидкість обмежена 60 км/год., керував автомобілем Хундай, н/з НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 98 км/год, привищив швидкість на 38 км/год, відповідно до постанови на позивача накладений штраф у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, порушення виявлене за допомогою пристрою «Визир» № 0812512.
Ст. 222 КУпАП встановлено, органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Судячи зі змісту постанови, фіксація проведена приладом «Визир». Проте, зазначений пристрій не може відноситись до вказаних законом спеціальних технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі. Фотофіксація вказаним пристроєм може здійснюватись лише за допомогою безпосереднього втручання особи, яка повинна провести його налаштування, наведення на конкретний автомобіль та сам фотознімок.
При цьому, порядок дій співробітників ДПС встановлюється «Інструкцією з питань діяльності підрозділів ДАІ МВС України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 111 від 27.03.2009 року та «Інструкцією з оформлення працівниками ДАІ МВС України матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» затвердженою наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 р.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «Визир») вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» на Держспецзв'язок покладається обов'язок щодо організації та координації разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також організації та проведення державної експертизи у сфері криптографічного то технічного захисту інформації.
Тобто, перед застосуванням на території України прилад «Візир» повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
Матеріали справи не містять та суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «Візир».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Відповідач не надав суду доказів того, що прилад, яким було проведено фіксацію швидкості автомобіля позивача пройшов перевірку та державну метрологічну атестацію відповідно до ст.ст. 1,2,4,10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 року.
Також, відповідачем не надано доказів того, що зазначений вище прилад працював в автоматичному режимі, як цього вимагає Кодекс України про адміністративне правопорушення. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, що б фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до п.20.4 Інструкціії МВС від 27.03.2009, № 111 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів (додаток 7). Щозміни проводиться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактичною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху.
Суду не надано належного доказу використання технічного приладу, не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «Візир», тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння правопорушення.
Вирішуючи питання про поновлення строку для оскарження, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В свою чергу ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.
При цьому п. 3 ст. 99 КАС України визначає, що строк для звернення до адміністративного суду, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ст. 258 КУпАП копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
З наданих суду доказів вбачається, що копія постанови серії АН № 285353 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не була вручена, її копію він отримав тільки 07.07.10 р. в ВДВС м. Шахтарська.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162 КАС України, суд –
П о с т а н о в и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС БДПС Харцизького взводу ДПС Сіненка М.М.. по винесенню постанови АН № 285353 по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП від 24.04.09 року щодо ОСОБА_3, неправомірними.
Постанову АН № 285353 по справі про адміністративне правопорушення від 24.04.09 р. , винесену інспектором ДПС БДПС Харцизького взводу ДПС Сіненко М.М. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати. Провадження по даній справі закрити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дністрян.