№ 2-2038 / 2010р.

             Р І Ш Е Н Н Я

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року    Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

               головуючого – судді……………………………… Дністрян О.М.

               при секретарі……………………………… Абліцовій М.С., Кобзіній Т.В.

за участю позивача, представника позивача – адвоката ОСОБА_4, представника відповідача - Марченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шахтарська цивільну справу за позовом  ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства   “Шахта “Комсомолець Донбасу”   про відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в:

         ОСОБА_6 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1982 року працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема, з 17.04.2001 року і до дня звільнення – 04.08.2008р. - перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» на посаді гірничого робітника, прохідника з повним робочим днем під землею. Згідно висновку МСЕК від 28.08.2008 р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 50% в зв’язку з професійним захворюванням – вібраційна хвороба 1 ст. (вегето-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок) та хронічна поперечно-крестцова радікулопатія, а також його було визнано інвалідом третьої групи. Позивач зазначив, що законодавство зобов’язує власника забезпечити здорові та безпечні умови праці, але керівництво підприємства порушило свої обов’язки по охороні праці, він підлягав впливу ряду шкідливих виробничих факторів, лікувально-профілактичні заходи на підприємстві не проводилися, в зв’язку з чим і виникло вищезазначене професійне захворювання. Також позивач зазначив, що масу негативних емоцій доставляє йому постійні звернення через професійне захворювання до лікарні, так як раніше він майже не мав проблем зі здоров’ям, неприємні відчуття спричиняє й необхідність постійного прийому ліків, хід протікання хвороби приносить йому багато фізичних страждань, порушені функції опорно-рухомої системи, захворювання приводить до швидкої втоми організма, крім того, позивач зазначив, що він єдиний чоловік в сім’ї, а втрата працездатності перешкоджає виконанню ним домашньої роботи. Все це призводить до виникнення у нього душевних хвилювань щодо власної неповноцінності. В зв’язку з тим, що шкідливі умови праці призвели до моральних страждань, порушили життєві умови, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, він ставить питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 25 000 грн.

           В судовому засіданні  позивач та представник позивача – адвокат ОСОБА_4 - підтримали заявлені вимоги,  просили їх задовольнити та відшкодувати понесені судові витрати.

           Представник відповідача - Марченко В.М. - позовні вимоги не визнала, оскільки вважала, що позивачем не надано суду доказів наявності моральної шкоди, а також не надано доказів щодо протиправності діяння відповідача та вини відповідача в спричиненні такої шкоди, крім того, зазначила, що при прийомі на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці стосовно наявності шкідливих та небезпечних факторів, за таких підстав просила відмовити позивачеві в задоволенні його  вимог.

           Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

          ОСОБА_6 з 17.04.2001 р. до 04.08.2008 р. працював прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».  Згідно висновку МСЕК від 28.08.2008р. позивачеві вперше встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% в зв’язку з професійним захворюванням – хронічна п/крестцова радікулопатія, вібраційна хвороба - та третя група інвалідності. Ці обставини ніким не оспорюються і підтверджені в судовому засіданні трудовою книжкою позивача, актом розслідування професійного захворювання від 01.08.2008р.,  довідкою МСЕК Серія ДОН-04 № 012918 від 28.08.2008р. та  випискою з акту огляду МСЕК, висновком лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці Клініки профзахворювань АМН України  № 26/1047 від 24.06.2008р., санітарно-гігієничною характеристикою умов праці.

          Суд вважає доведеним, що позивачеві внаслідок професійного захворювання завдано моральної шкоди – він частково втратив працездатність, відчуває фізичний біль, обмежене його спілкування з оточуючими, постійно потребує медикаментозного лікування і змушений звертатись за медичною допомогою, що підтверджено виписками із історії хвороби, довідками МСЕК та  випискою з акту огляду МСЕК, висновком лікарсько-експертної комісії. Вищезазначені обставини підтверджують факт спричинення позивачеві моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я, що призвело до порушення нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного суспільного життя та необхідність додаткових зусиль для його організації.

         Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

          Ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків  і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

             Відповідно до п.п. 16, 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання  від 01.08.2008р. професійне захворювання ОСОБА_6 виникло через недосконалість технологічних процесів проходження гірничих виробіток та тривалу роботу в умовах дії шкідливих факторів виробництва, а саме те, що на його робочому місці  еквівалентний корегований рівень локальної вібрації перевищує допустимий, рівень локальної вібрації – 50% зміни, несприятливий мікроклімат.

                             Таким чином, виникнення професійного захворювання у  ОСОБА_6 прямо залежить від того, що на підприємстві не було створено безпечних, нешкідливих умов праці, власник підприємства належним чином не забезпечив відповідними засобами індивідуального захисту, які б запобігали виникненню професійних захворювань працівників, не проводив лікувально-профілактичні заходи по профілактиці хвороби  Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним, що неналежним виконанням відповідачем заходів з охорони праці позивачу заподіяно моральну шкоду.  

                    Порядок і розмір відшкодування працівникові шкоди, пов’язаної із ушкодженням здоров’я внаслідок отриманого каліцтва або професійного захворювання, регулюється  Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, яким не передбачено відшкодування потерпілому на виробництві моральної шкоди. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовується лише матеріальна шкода. Моральну шкоду, заподіяну неналежним виконанням заходів з охорони праці, що спричинило виникнення у робітника професійного захворювання, повинна відшкодовувати особа, винна у виникненні профзахворювання, тобто підприємство, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

                   Суд, визначаючи розмір моральної шкоди, керується засадами розумності, виваженості та справедливості, враховує фактичні обставини справи, ступінь втрати працездатності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін та характер додаткових зусиль для організації життя, тому вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди може бути задоволений частково – у сумі 15 тисяч гривень.

                          Також суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування йому судових витрат на надання йому правової допомоги за складання позовної заяви у розмірі 250 грн. (квитанція № 26 від 23.02.2010р.) та за представництво у суді І інстанції у розмірі 1000 грн. (квитанція № 53 від 29.03.2010р.) підлягають частковому задоволенню, у сумі 782,20 грн., оскільки як передбачено ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, так, в додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р. “Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ” вказано, що якщо компенсація сплачується іншою стороною, вона не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Поскільки судове засідання тривало близько 1 год.30 хв., то виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 888 грн., витрати на правову допомогу позивачу за цей час складають: за 1 год. 40% від 888 грн. = 355,20 грн., а за 30 хвил. = 177,60 грн. і цю суму необхідно стягнути з відповідача.

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд-

 В и р і ш и в:

        Позов задовольнити частково.  

           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди  15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень  та витрати на правову допомогу у розміри 782,80 грн., а всього 15 782,80 гривень ( п’ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві  грн. 80 коп.) .

                     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу”на користь держави державне мито в розмірі 08,50 грн.

                      Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу”витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15,00 грн.              

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через        Шахтарский міськрайонный суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                         Суддя                                                                               О.М. Дністрян.