АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-8700/2010 року Головуючий по 1-й інстанції:
Кравець С.В.
Суддя-доповідач: Панченко О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня місяця 09 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Омельченко Л.М.
Суддів: Панченка О.О., Бондаревської С.М.
при секретарі : Амеліній М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з охорони права на сорти рослин про поновлення на роботі , стягнення компенсації за вимушений прогул та моральної шкоди ,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби з охорони права на сорти рослин про поновлення на роботі , стягнення компенсації за вимушений прогул та моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає скасувати рішення суду та повністю задовольнити позовні вимоги , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що його звільнення відбулося з порушенням норм КзпП України, а тому його необхідно поновити на роботі.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 02 січня 2003 року працював на посаді начальника Полтавського обласного державного центру експертизи рослин, з якого був звільнений 09.03.2006 року на підставі ст. 38 КзпП України .
15.03.2006 року повторно призначений на вказану посаду відповідно до контракту, укладеного між ним та Державною службою з охорони прав на сорти рослин .
Згідно наказу № 57-к від 10.09.2009 року позивача було звільнено на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України з 11.09.2009р. та достроково розірваний контракт від 15.03.2006року.
Відповідно до копії листка непрацездатності в період з 11.09. по 18.09.2009 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Полтавському обласному клінічному кардіологічному диспансері. В зв»язку з цим відповідачем видано наказ від 09.10.2009р. за № 68-к, яким внесені зміни до п.1 наказу від 10.09.2009р. відповідно до якого днем звільнення позивача слід вважати наступний день після закінчення строку перебування його у стані тимчасової непрацездатності.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення… застосовується не пізніше одного місяця з дня його виявлення , не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю.
Підставою для звільнення є лист КРУ в Полтавські області від 07.08.2009року. Враховуючи, що він надійшов до відповідача 13.08.2009року, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку , що Державною службою з охорони прав на сорти рослин дотримані строки накладення дисциплінарного стягнення на позивача , у вигляді звільнення з посади, в межах 1 місяця з дня виявлення правопорушення.
Згідно п.1 ст. 41 КзпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов»язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності.
П. «в» пункту 27 Контракту з доповненнями передбачено , що він припиняється до закінчення строку його дії , з ініціативи Органу управління майном у випадку грубого порушення ( навіть одноразового) начальником законодавства чи обов»язків передбачених контрактом , в результаті яких для Держекспертцентру настали значні негативні наслідки(понесені збитки, виплачені штрафи і т.і.) , недотримання фінансового та бюджетного законодавства.
Згідно листа КРУ в Полтавській області від 07.08.2009 року , який складено на підставі Акту від 24.07.2009 року , вбачається ,що за 2008 рік та завершений звітний період 2009 року , начальником Центру ОСОБА_1 та головним бухгалтером ОСОБА_2 допущено ряд порушень , серед яких на 4,72 тис. грн.. проведено зайвих витрат бюджетних коштів внаслідок завищення вартості наданих послуг у 2008 році ПП «Сорт-плюс» , що є порушенням умов п.3.1 укладеного договору про співробітництво від 08.01.2008 року.
Крім того, відповідно до висновку судової економічної експертизи від 06.05.2010 року без відповідних рішень (наказів) органу вищого рівня керівнику Центру та його заступникам нараховано премій, надбавок і доплат нараховано 16 253,63 грн. та здійснено відрахування до державних цільових фондів на суму 6468,94 грн. , а тому заробітна плата з якої вони утримані нарахована з порушенням вимог постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298.
Також судом першої інстанції встановлено, що лише установі вищого рівня надано право встановлювати розмір премії керівнику та його заступникам. Премії протягом І півріччя 2009 року керівнику та його заступникам виплачено без відповідних рішень органу вищого рівня, а відповідні накази видані саме начальником ОСОБА_1 та його заступником .
До того ж Постановою Машівського районного суду від 21 серпня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 164-14 ч.1 КУпАП , в порушенні законодавства про здійснення закупівлі товарів, з чого слідує, що факт порушення з боку керівника порядку проведення тендерних процедур на суму 205,1 тис. грн. у 2008 році встановлено судовим рішенням і доказуванню він не підлягає.
За таких обставин ,ОСОБА_1 в порушення вимог контракту видає накази про своє преміювання та преміювання заступників без погодження з органом вищого рівня на суму 16 253,63 грн. , порушив порядок проведення тендерних процедур закупівель на суму 205.12 тис. грн.. та провів зайві витрати бюджетних коштів внаслідок завищеної вартості наданих у 2008 році послуг ПП «Сорт плюс» на суму 4719 , 75 грн., тобто порушення фінансового законодавства позивачем мало системний характер.
Тому місцевий суд, враховуючи вищевикладені обставини, вірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та законність його звільнення з посади на підставі ч.1 ст. 41 КЗпП України .
Такий висновок місцевого суду ґрунтується на всебічно, повно і об»єктивно з»ясованих обставинах у даній справі; наданих сторонами та дослідженими в судовому засіданні доказами , на які суд і послався у рішенні.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо неправомірності звільнення з посади в період перебування на лікарняному спростовуються формулюванням звільнення, згідно якого днем звільнення вважається наступний день після закінчення строку перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності.
Інші доводи апеляційної скарги теж спростовуються матеріалами справи та не дають підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду , тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні .
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:підпис Л.М.Омельченко
Судді:
Апеляційного суду:підписи С.М.Бондаревська
О.О.Панченко
Згідно: