АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 3543 /2010 р. Головуючий по першій інстанції
Клименко С.М.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А ЇН И
2010 року червня місяця «23» дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І., Карнауха П.М.
при секретарі Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Недогарківської сільської радим , Кременчуцького району про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Кременчуцького районного суду від 15.03.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на ѕ частини домоволодіння , розташованого АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. А, сараю ліб. Б, гаражу - літньої кухні літ. Г, убиральні літ. Е, огорожі №1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на ѕ частини земельної ділянки, площею 0,3 га, розташованої в АДРЕСА_1, в тому числі на виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,05 га та ведення особистого селянського господарства площею 0, 25 га.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, останнє оскаржив відповідач ОСОБА_1, який посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права , що на його думку привело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку змінити з 1/2 частини на ѕ частини , залишивши судове рішення в іншій частині без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі з 1966 р. по 2000 р. та повторно його зареєстрували 14.08.2007 р.
26.07.1994 р. ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів належне йому майно дружині ОСОБА_4 та відповідачу ОСОБА_1 в рівних долях.
30.03.2008 р. ОСОБА_3 помер, у зв»язку з чим відкрилась спадщина на належне йому майно. Таким чином право на спадкування отримали особи, зазначені в заповіті – ОСОБА_4 та ОСОБА_1
До складу спадщини увійшло житлове домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 , яке було придбано подружжям Дощенко згідно до договору купівлі-продажу від 02.03.1991 року .
Враховуючи, що вказане майно є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки якого є рівними , то відповідно до складу спадщини увійшла Ѕ частина домоволодіння, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3
Тобто з урахуванням належної ОСОБА_4 частини домоволодіння в розмірі - 50 % , в порядку спадкування їй також належить 25 % в домоволодінні, що разом складає ѕ його частини, де ј частина в порядку спадкування за заповітом належить іншому спадкоємцю ОСОБА_1
Вказані спадкоємці прийняли спадщину , подавши відповідні заяви до нотаріальної контори.
25.07.2008 р. померла ОСОБА_4 , спадкоємцем якої є її донька ОСОБА_2
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно у вигляді житлового домоволодіння сторонами не оскаржувалось, колегія суддів , виходячи з правил ст. 303 ЦПК України, не виходить за межі доводів апеляційної скарги .
Постановляючи рішення в частині визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування права власності на ѕ частини земельної ділянки, площею 0,3 га, розташованій по АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вказана земельна ділянка відповідно до приписів ст. 70 СК України є об»єктом права спільної сумісної власності , у зв»язку з чим до спадкового майна відноситься її Ѕ частина, належна при житті спадкоємцю ОСОБА_3, а інша Ѕ частина належить як дружині ОСОБА_4 Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 належна йому Ѕ частина як об»єкт спадщини підлягає розподілу між спадкоємцями по заповіту, тобто між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а відтак останньому в порядку спадкування перейде її ј частина , а ОСОБА_4 ѕ частини.
З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів як з таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 21.06.1999 р. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3 га., розташовану в АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що право власності на спірну земельну ділянку спадкодавець набув внаслідок реалізації свого права як громадянина України на безоплатну приватизацію земельної ділянки , остання не може відноситись до об»єкта права спільної сумісної власності подружжя, а належить виключно особі, яка її приватизувала.
Внаслідок невірного поширення правил ст. 60 СК України на приватизовану в шлюбі земельну ділянку, яка не відноситься до спільної сумісної власності подружжя, а є особистою власністю громадянина, після смерті власника земельної ділянки остання повинна успадковуватись як одноособово належне йому майно, тобто кожному спадкоємцю буде належати Ѕ частина спадково майна у вигляді земельної ділянки по АДРЕСА_1, а відповідно після смерті ОСОБА_4 як спадкоємниці за заповітом належна їй Ѕ частина даної земельної ділянки повинна успадковуватись її донькою ОСОБА_3 як спадкоємницею першої черги, а інша Ѕ частина в порядку спадкування повинна належати іншому спадкоємцю за заповітом – ОСОБА_1
Оскільки невірне застосування норм матеріального права призвело до невірного вирішення спору, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення частки ОСОБА_2 при визнанні за нею права в порядку спадкування права власності на земельну ділянку з ѕ частин до Ѕ частини.
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.4, 316 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И ЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 задовольнити .
Рішення Кременчуцького районного суду від 15 березня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування змінити, зменшивши визнаний за ОСОБА_2 в порядку спадкування розмір земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 з ѕ частин до Ѕ частини.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяці шляхом подачі касаційної скарги.
С У Д Д І : З оригіналом згідно С У Д Д Я :