УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа № 22ц-11789                Головуючий у 1 інстанції  -  Яковенко Н.А.

            2010 р.                             Суддя-доповідач                 -  Дряниця Ю.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року жовтня місяця 19 дня                                             м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                                        головуючого  -  Дряниці Ю.В.,

                                        суддів  -  Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В. ,

                                        при секретарі  -  Ткаченко Т.І.,

                                        з участю:

                                         представника позивача – ОСОБА_3

                                         відповідача                    -  ОСОБА_4

                                         третьої особи                -   ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені, третя особа – Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, зміну розміру аліментів, заслухавши доповідь судді-доповідача Драниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про стягнення заборгованості по аліментах та пені відмовлено.

В задоволенні  позовних вимог ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задоволено.

Змінено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.01.2008 року по справі № 2-617/10, а саме: стягнуто з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Полтави, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження та ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_3 народження аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення повнолітня, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини   відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних   вимог та відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді  апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2. є батьком неповнолітніх дітей позивачки.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.01.2008 року було стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення повнолітня, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого на дітей відповідного віку, починаючи з 18.12.2007 року, в зв’язку з чим було відкрито  виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

Станом на 01.01.2010 року у ОСОБА_2. утворилась заборгованість по аліментах в розмірі 32657 грн.17 коп., котра утворилась в зв’язку з неповною сплатою ОСОБА_2 аліментів.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що вищезазначені факти місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку.

Згідно вимог ч.3 ст.194 СК України передбачено стягнення заборгованості по аліментах,які стягуються відповідно до ст.187СК України, тому правильним є висновок суду, що ОСОБА_2. має заборгованість по аліментах у зв’язку з виконанням судового рішення, а не у зв’язку з наявністю його заяви про відрахування аліментів, тому правових підстав для повторного стягнення заборгованості з ОСОБА_2. немає.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи вимоги вищезазначеної норми права  та відповідні обставини, суд правильно дійшов до висновку, що при утворенні заборгованості по аліментах вина ОСОБА_2. відсутня.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були вірно враховані вимоги ст.ст.182 та 192 СК України щодо стану здоров’я та матеріального становища платника аліментів і дитини та правильно прийшов до висновку про необхідність зменшення   розміру аліментів.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи  апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 С   у   д   д   і   -   підписи

З г і д н о: