АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –10755/2010р. Головуючий по 1-й інстанції
Яковенко Н.Л.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року листопада місяця 04 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – Дряниці Ю.В.
Суддів: Прядкіної О.В.., Пилипчук Л.І.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю пр-ка відповідача Свердлова Р.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання частково недійсним договору іпотеки, треті особи – Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега», Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Огир Людмила Анатоліївна, Кашанський Ігор Михайлович
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання частково недійсним договору іпотеки відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 ОСОБА_2 просять скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначали, що при укладенні договору іпотеки банком умисно було порушено права позивача, умисно поставлені такі умови договору, які не могли бути виконані, ці умови є істотними, тому вважають, що пункт 7.1.6 іпотечного договору повинен бути скасований, тобто визнаний недійсним.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з’явились в судове засідання приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції 19 березня 2007 року між Банком «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 2518, за умовами якого позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно: кв. АДРЕСА_1 в забезпечення повернення кредитних коштів, виданих ОСОБА_2.
Згідно з пунктом 7.1.6. іпотечного договору № 2518 від 19 березня 2007 року позивач зобов’язався застрахувати предмет іпотеки протягом двох робочих днів від дати укладення цього договору на користь іпотекодержателя на весь період дії основного зобов’язання на умовах, вказаних іпотеко держателем, на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, а саме: пожежі; задимлення (в результаті пожежі); затоплення; вибуху газу (при використанні газу); влучення блискавки; стихійних явищ (урагану, буревію, смерчу, граду, зливи, тиску сніжного покрову та інш.); про виправних дій третіх осіб(навмисного пошкодження або знищення застрахованого майна, актів вандалізму при здійсненні в застрахованому приміщенні крадіжки зі зломом або грабежу);падіння на застраховане майно пілотованого літального об’єкту та його уламків, вантажу, наїзд наземних транспортних засобів, та надати один із оригіналів страхового договору іпотекодержателю, тощо.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що укладення договору страхування на термін один рік або менше жодним чином не позбавляло позивача можливості виконання п. 7.1.6. договору, оскільки іпотечним договором не передбачено заборони переукладення договору страхування. Крім того, зобов’язання позивача застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержателя на весь період дії основного зобов’язання, як передбачено п. 7.1.6. іпотечного договору, жодним чином не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, в тому числі Закону України «Про страхування», а також моральним засадам суспільства.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що спірний пункт договору іпотеки жодним чином не суперечить вимогам ст.ст. 626 та 628 ЦК України, на які посилається позивач в поданій до суду заяві, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця