УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-10699 Головуючий у 1 інстанції - Турченко Т.В.
2010 р. Суддя-доповідач - Дряниця Ю.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 30 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - Макарчука М.А.,
суддів - Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
при секретарі - Ткаченко Т.І.,
з участю:
представника позивача - Бережного Т.Г.,
відповідача - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника за довіреністю ОСОБА_2 – ОСОБА_3. на рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 червня 2010 року по справі за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 про розірвання договору поруки, заслухавши доповідь судді-доповідача Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 червня 2010 року позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено частково. Солідарно стягнуто з ОСОБА_1., ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредит в сумі 374924 грн.04 коп., заборгованість за кредитом 38612,38 доларів США (308319,85 грн.), заборгованість за простроченим кредитом 2124,96 доларів США (16967, 81), заборгованість за простроченими процентами 1397,51 доларів США, пеню за прострочення повернення кредиту 32493,46 грн., заборгованість за нарахованими процентами 749,38 дол.США, а всього 374924, 04 грн.
Також стягнуто з відповідачів на користь банку, в солідарному порядку, 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії Полтавське регіональне управління ВАТ «Банк Фінанси та Кредит», ОСОБА_1 про розірвання договору поруки відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду змінити, зменшити розмір пені за прострочення повернення коштів по кредитному договору № 532-КТ від 14.03.2008 року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить змінити рішення місцевого суду: відмовити банку у задоволенні заборгованості по кредитному договору та судових витрат стосовно неї та задовольнити її позовні вимоги про розірвання договору поруки.
При цьому обидва апелянти посилались на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 532-КТ від 14.03.2008 року (а.с.6-8) отримала кредит в сумі 42500 дол. США (а.с.12), строком користування до 22.02.2027 року, сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 відсотків річних та з 29.052008 року згідно Додаткової угоди до кредитного договору ставка складає 18 відсотків річних.
Виконання кредитного договору забезпечено договором поруки (а.с.11), відповідно до якого ОСОБА_2 прийняла на себе обов’язки як солідарний боржник.
На час звернення до суду за ОСОБА_1 утворилась заборгованість по кредитному договору.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що вище- зазначені обставини по справі місцевим судом були встановлені вірно та їм дано належну правову оцінку.
Так, відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того місцевим судом були вірно враховані положення ст. 526 та ч.2 ст.612 ЦК України щодо належного виконання зобов’язання стороною угоди та наслідків прострочення боржником зобов’язань.
Так п.4.6 Кредитного договору передбачено зміну відсоткової ставки кредиту при певних умовах на вимоги банку, що і відбулось за згодою боржника ОСОБА_1, тому посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на порушення вимог ч.1 ст.559 ЦК України є безпідставними, оскільки зміна кредитної ставки відбулась згідно умов договору.
Крім того, місцевий суд правильно застосував вимоги ч.3 ст.551 ЦК України, зменшивши розмір пені з врахуванням тяжкого матеріального стану боржника.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення місцевого суду, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника за довіреністю ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді - підписи
З оригіналом згідно: