АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-10468/2010 року Головуючий по 1-й інстанції
Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року жовтня місяця 12 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Прядкіної О.В., Дряниці Ю.В.
при секретарі : Ткаченко Т.І.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3.
пр-ка відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Рекламно – інформаційної компанії «Життя і діло»
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Редакції газети «Коло» до Дряниця Ю.В. газети «Коло» приватного підприємства Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_3., ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниця Ю.В., -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 25 вересня 2008 року редакцією газети твоєї родини «Коло» №39 (327) на 7 аркуші надруковано статтю «Стоматкабінет загрожує будинку пенсіонерів», яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ганьбить ділову репутацію. Авторами даної статті є ОСОБА_3., ОСОБА_4 . Зазначав, що вказана стаття, а саме поширення вказаних неправдивих відомостей дискредитує спосіб ведення його господарської діяльності, у зв’язку із чим зменшується вартість нематеріальних активів, підривається довіра до нього як до лікаря та завдаються суттєві моральні страждання.
В наступному випуску газети №40 (328) від 2-8 жовтня 2008 року опубліковано ще одну статті під назвою «На публікацію про стоматкабінет відреагували», автором якої є ОСОБА_3 . із змісту якої, на думку позивача випливає, що він якимось чином є причетним до того, що у пана ОСОБА_6 розбили вікно «відразу після виходу статті у газеті «Коло» вночі розбили вікно ОСОБА_6, одному із свідків у публікації. Відповідачами в оскаржуваних статтях газети висвітлено, як вважає позивач, не лише як не добропорядного громадянина та підприємця, який постійно порушує діюче законодавство, заважає спокійно жити пенсіонерам, а як хуліган, котрий б’є вночі вікна.
З врахуванням доповнень до позовної заяви ОСОБА_1 просив визнати недостовірними відомості, поширені відповідачем: 1/ в статті «Стоматкабінет загрожує будинку пенсіонерів» в газеті «Коло» від 25.09.2008 року №39 (327): пенсіонери ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають в будинку, який є їх власністю – в будинку АДРЕСА_1 який руйнується внаслідок реконструкції будинку АДРЕСА_1; посилання на існуючі конфлікти між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_6; посилання на відсутність у нього, ОСОБА_1, дозволів на проведення будівельних робіт. 2/ в статті «На публікацію про стоматкабінет відреагували» в газеті «Коло» від 2-8 жовтня 2008 року №40 (328): посилання на його причетність до того, що у пана ОСОБА_6 розбили вікно; використання фрази «коли ми прийшли в імпровізований стоматкабінет, то застали там шість чоловік у білих халатах», «як можна там працювати з такою бригадою медиків? Тим більше якщо вони не зареєстровані у податковій інспекції». Зобов’язати редакцію газети «Коло» Приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати вказані відомості та принести вибачення шляхом публікації в газеті в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили. Стягнути з відповідачів солідарно на його користь у відшкодування моральної шкоди 50000 грн. Стягнути з відповідачів солідарно на його користь судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2010 року позов ОСОБА_1 до Редакції газети «Коло» до Дряниця Ю.В. газети «Коло» приватного підприємства Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_3., ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Зобов’язано редакцію газети «Коло» приватне підприємство рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати відомості поширені у статті «Стоматкабінет загрожує будинку пенсіонерів» від 25.09.2008 року №39 (327) не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили та визнати їх недостовірними, а саме:
«Другу половину цієї будівлі по вулиці АДРЕСА_1 викупив і почав реконструювати лікар-стоматолог, який уже має поряд стоматолог-гічний кабінет».
«Як стверджують жителі прилеглих будинків та родина пенсіонерів, дозволів ні на будівництво, ні на реконструкцію у громадянина ОСОБА_1 (власне, того самого стоматолога) немає».
«Будинок просто не витримає ніяких робіт, йому вже більше ста років».
«Сподівалися спокійно дожити тут своє життя. Дітей не маємо, допомоги чекати нам нізвідки».
«Будівництво ведеться повним ходом, дозволів на це у пана ОСОБА_1, наскільки мені відомо, немає, - говорить ОСОБА_9 мешканка будинку, в якому лікар і тримає свій стоматологічний кабінет».
«Страшно, що скоро зима і родина пенсіонерів може залишитися просто неба. Цей лікар говорив, що збирається надбудувати ще й другий поверх, цього будинок точно не витримає. Люди збентежені новим небажаним сусідом».
«Стоматолог стверджує, що має всі необхідні дозволи на проведення даних робіт».
«А дозволів на будівництво та реконструкцію справді немає». «…А дозвільні документи на реконструкцію квартири відсутні».
«У цьому дворі все більше мешканців не задоволені діями нового сусіда».
«ОСОБА_7 скаржиться, що суміжна стіна вже почала руйнуватися».
«Від нашого управління громадянин ОСОБА_1 дозволу на реконструкцію не отримував». «Дозволів на будівництво та реконструкцію частини будинку по вулиці Рози Люксембург Анатолію ОСОБА_1 ми не надавали, - говорить ОСОБА_10».
«Подібний конфлікт не перший». «…Це не перший такий випадок за участю стоматолога».
«Справа вже три роки у суді й не розглядається з невідомих причин, - говорить ОСОБА_11».
«Є офіційні документи, які підтверджують відсутність будь-яких дозволів на подібні роботи у пана ОСОБА_1, що створюють великі проблеми мешканцям будинку».
Зобов’язано редакцію газети «Коло» приватне підприємство рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати відомості поширені у статті «На публікацію про стоматкабінет відреагували» від 02-08.10.2008 року №40 (328) та визнати їх недостовірними, а саме:
«Дозволу на реконструкцію та будівництво в чоловіка немає». «У цьому ж дворі підприємець перебудовує ще одне приміщення».
«За цією адресою ОСОБА_1 також без відповідних дозволів проводить будівельні роботи, які заважають усім мешканцям».
«ОСОБА_6 показує забудову, через яку мешканці судяться вже три роки».
«Коли ми прийшли у цей імпровізований стоматкабінет, то застали там шість чоловік у білих халатах, - говорить ОСОБА_2, член Громадської колегії при міськвиконкомі. – Приміщення не переведене з житлового не в житлове. Як можна там працювати з такою бригадою медиків? Тим більше, якщо вони не зареєстровані у податковій інспекції. Звісно, люди у білих халатах відразу демонстративно перевдяглися і покинули приміщення, що належить згаданому підприємцю».
«За збігом обставин. Відразу після виходу статті у газеті «Коло» вночі розбили вікно ОСОБА_6, одному зі свідків у публікації. Пан ОСОБА_6 проживає на другому поверсі по вулиці АДРЕСА_2. О 3.30 годині 26 вересня хтось розбив вікно величезною каменюкою, яка потрапила на постіль».
«Камінь влетів уночі у квартиру свідка публікації прямо на ліжко господаря».
Стягнуто з відповідачів Редакції газети «Коло» приватного підприємства Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_3., ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно.
Стягнуто з відповідачів Редакції газети «Коло» приватного підприємства Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_3., ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 7 грн. 50 коп. з кожного по 5 грн. 33 коп.
В апеляційній скарзі директор Приватного підприємства Рекламно – інформаційної компанії «Життя і діло» просить рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на його незаконність і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення щодо вимог, які не були заявлені. Крім того, журналіст є вільним у способах і методах подачі своїх матеріалів.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому, зазначав, що висновок суду про те, що інформація є недостовірною і вона стосується безпосередньо його є правильним та обґрунтованим матеріалами справи.
В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з’ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального справа права.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2008 року редакцією газети твоя родина «Коло» в №39 (327) на 7 аркуші була надрукована стаття «Стоматкабінет загрожує будинку пенсіонерів» (а.с.6-7). В наступному випуску газети № 40 (328) від 2-5 жовтня 2008 року опублікована стаття під назвою «На публікацію про стоматкабінет відреагували» ( а.с. 8-9).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» в п.15. вказує, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Як встановлено судом апеляційної інстанції, інформація, викладена в газеті «Коло» № 39 від 25 вересня 2008 року «Стоматкабінет загрожує будинку пенсіонерів» та № 40 (328) від 2-5 жовтня 2008 року «На публікацію про стоматкабінет відреагували» не містить фактичних тверджень авторів статті про наявність таких обставин, ними лише передана інформація з чужих слів, викладена критика та оцінка дій позивача.
Відповідно ст. 45, 47-1 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Тому колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначення у вказаних статтях висловів, що оскаржуються, не є поширенням інформації в значенні ст.277 ЦК України і ці оціночні судження та думки автора не принижують гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права позивача, а тому не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки колегією суддів не встановлено вчинення відповідачами неправомірних дій відносно позивача, також не підлягає до задоволення і позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
На підставі вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 45, 47-1 Закону України «Про інформацію» , ст. 277 ЦК України, ст.28 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. ст. 303, 307, 309 п.3, 4 , 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства Рекламно – інформаційної компанії «Життя і діло» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 09 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: / підпис /
Судді: / підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.