Судове рішення #12382005

                         

                                               

                                                     

                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Справа №-22ц – 10379                              Головуючий по 1-й інстанції

            2010 рік                                                               суддя Кузнєцова О.Ю.

                                                                                 Суддя-доповідач: Петренко В.М.

       

                                                                    УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

      18  жовтня  2010 року                                                                        м.Полтава

             

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                Головуючого: судді Акопян В.І..

                Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.

                при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.                                                          

           

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 липня 2010 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-      

                                                                                         

                    ВСТАНОВИЛА:  

         Позивачка ОСОБА_1 у березні 2010 року звернулась  до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди заподіяної каліцтвом.

        В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 18 квітня 2007 року о 18 годині відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Артема в м.Полтаві в напрямку вул.Жовтневої і при здійсненні повороту скоїв на неї наїзд на пішохідному переході. В результаті вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Відповідач був притягнутий до кримінальної відповідальності але був звільнений від покарання в зв’язку з амністією. Після ДТП він дав їй 500 грн. на лікування і більш не цікавився її станом здоров’я.  Прохає стягнути з відповідача на її користь 15 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 150 грн. судових витрат.

          Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 7 липня 2010 року позовні вимоги  ОСОБА_1 задоволено  частково.

        Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та судові витрати 100 грн.

         Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА  у Полтавській обл.. 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         В апеляційній скарзі відповідач прохає  скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в позові, мотивуючи тим, що при  ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

          У запереченні на апеляційну скаргу позивачка просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, як ухвалене у відповідності до чинного законодавства.

           Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

          Згідно п.1.ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги  і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст.308 ЦПК України.

        Судом першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства встановлено, що 18 квітня 2007 року близько 18 години відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-21070 номерний знак НОМЕР_1  рухаючись по вул..Артема в м.Полтаві в напрямку до  вул.Жовтневої, здійснюючи правий поворот на вул.Жовтневу, не впевнившись в безпеці свого маневру, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка переходила дорогу по пішохідному переходу. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

         Встановлено, що за фактом ДТП було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесниі ушкодження.

          Постановою Київського районного суду м.Полтави від 18 липня 2010 року звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв’язку з застосуванням п ‘б’ ст..1 Закону України ‘’Про амністію’’ від 9 червня 2007 року, кримінальну справу провадженням закрито.

 

        Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України маральна шкода відшкодовується незалежно від вини…, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

        За таких обставин,   суд першої інстанції, із додержанням норм цивільного процесуального законодавства, правильно застосувавши норми матеріального права, які  регулюють  спірні правовідносини,  дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

          З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують  висновків викладених в рішення суду першої інстанції та не можуть бути підставами для зміни або скасування прийнятого у справі рішення.

        Під час розгляду справи судом були встановлені фактичні обставини, на підставі повного і об’єктивного дослідження наданих доказів їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

          Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для її задоволення немає.      

   

             Доводи відповідача про те, що груба необережність потерпілої сприяла ДТП спростовується матеріалами кримінальної справи, яка приєднана до цивільної справи.  В ній не міститься жодних даних, які б свідчили, що в діях потерпілої (пішохода)  ОСОБА_1  вбачаються які небудь порушення правил дорожнього руху.

          Судом вірно прийнято до уваги обґрунтування моральних страждань позивачки, щодо фізичного болю, душевних страждань, необхідністю тривалого лікування та вживання додаткових зусиль для організації свого життя після травмування, порушення нормальних життєвих зв’язків внаслідок обмеженої можливості вільно пересуватись

         

        Постановлене по справі судове рішення є законним і обгрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

       

        Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

          Рішення  Октябрського районного суду м.Полтави від 7 липня 2010 року- залишити без змін.

 

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : суддя                         ________________Акопян В.І.

 Судді:                                                ________________Петренко В.М.  

 

                                                            ________________Лобов О.А.

Згідно: суддя                               Петренко В.М.

     

         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація