Судове рішення #12382004

                         

                                               

                                                     

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ-

     Справа №-22ц – 1033                                              Головуючий по 1-й інстанції

            2010 рік                                                                      суддя Колос Ю.А.

                                                                                   Суддя-доповідач: Петренко В.М.        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            

      22  вересня  2010 року                                                                                   м.Полтава

             

           Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                Головуючого: судді Акопян В.І..

                Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.

                при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.                                                          

           

розглянула у відкритому судовому засіданні  в м. Полтаві  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на  рішення  Шишацького районного суду Полтавської області від   5 липня 2010 року,

у справі за позовом ОСОБА_2 до  ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу,

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-                                                                                              

ВСТАНОВИЛА:

            19 листопада 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів боргу за договором позики в сумі по 40032 грн. 50 коп. з кожного, а також судові витрати.

           В обгрунтування вимог вказав, що 25 листопада 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 взяли у нього в борг 10 000 доларів США для придбання автомобіля для особистого користування, що підтверджується розпискою про отримання ОСОБА_3 вказаної суми. Йому стало відомо, що відповідачі розірвали шлюб і тому існує небезпека неповернення коштів. А тому він звернувся до них з позовом.

 

           Рішенням Шишацьького районного суду Полтавської області від  5 липня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2  відмовлено.

          Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три тисячі гривен на відшкодування витрат по оплаті адвоката.

         

         В апеляційній скарзі   позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на його користь 80 985 грн.66 коп. та судові витрати в сумі 525 грн., мотивуючи тим, що при  ухваленні рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.

        У запереченні на апеляційну скаргу відповідачка просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, як ухвалене у відповідності до чинного законодавства.

           Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

          Згідно п.1.ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

         На підставі вимог п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвали нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

         Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. В підтвердження позову надав розписку написану ОСОБА_3

        В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив факт отримання ним коштів в сумі 10 000 доларів США у  позивача ОСОБА_2

         Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона

( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші цінні речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

         Оскільки відповідач ОСОБА_3 не заперечує факт отримання вказаних коштів у позивача, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги до нього обгрутовані і підлягають задоволенню.

       

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснив, що вищевказана сума коштів була передана ним особисто відповідачу ОСОБА_3. При цьому відповідачка ОСОБА_1 не була присутня. Розписка про отримання коштів написана також у відсутність ОСОБА_1. Ці пояснення підтвердив і відповідач ОСОБА_3, який пояснив, що передача коштів відбувалась у відсутність ОСОБА_1

          Згідно ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також стосовно цінного майна,  згода другого з подружжя має бути подана письмово.

          На підставі вимог ч.4 ст.65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

         Відповідачка ОСОБА_1 заперечила факт отримання  10 000 доларів США у позивача. Вона пояснила, що в помешканні матері позивача була декілька разів, але не з метою позики. Автомобіль придбаний в цей час на спільно нажиті з ОСОБА_3 кошти. Згоди як письмової так і усної на отримання відповідачем ОСОБА_3 у позивача ОСОБА_2 коштів вона не давала. Стверджує, що ніяких коштів у позивача вони не брали.

 

         Позивачем  не надано доказів і матеріали справи не містять даних, які б свідчили, що такі кошти отримані відповідачем ОСОБА_3  використані  в інтересах сім’ї, в тому числі для придбання автомобіля, розписка про отримання коштів відповідачкою ОСОБА_1 не підписана.

 

           Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 заперечено обставини, на які посилався позивач, як на підставу заявлених позовних вимог, докази суду останнім не надано, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в стягненні коштів з відповідачки ОСОБА_1  

            Керуючись п. ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст.309,  ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

          Рішення  Шишацького районного суду Полтавської області від 5 липня 2010 року в частині відмови в позові до ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 80065 (вісімдесят тисяч шістдесят п’ять) грн. боргу, 800 грн.66 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді, а всього  80985 (вісімдесят тисяч дев’ятьсот вісімдесят п’ять ) грн. 66 коп.

              В іншій частині позову рішення  Шишацького районного суду Полтавської області від 5 липня 2010 року залишити без змін.

          Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : суддя                         ________________Акопян В.І.

 Судді:                                                ________________Петренко В.М.  

 

                                                            ________________Лобов О.А.

Згідно: суддя                                            Петренко В.М.

     

         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація