АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №-22ц – 10275 Головуючий по 1-й інстанції
2010 рік суддя Новак Ю.Д.
Суддя-доповідач: Петренко В.М.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: судді Акопян В.І..
Суддів: Петренка В.М., Лобова О.А.
при секретарі: Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2010 року,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Зустрічного позову ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну умов договору найму.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідачі декілька років не проживають в квартирі АДРЕСА_1, а тому прохає визнати їх такими, що втратили право на коритування жилим приміщенням.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду із зустрічним позовом, у якому прохають змінити умови договору найму житлового приміщення в АДРЕСА_1 та зобов’язати ГЖЕД-8 укласти з ними договір найму житлового приміщення на кімнату 14 кв.м.
Ухвалою Ленінського районного суду обидва позови об’єднано в одне провадження.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтава від 13 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 особами, що втратили право на користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
Зобов’язано ВГІРФО Ленінського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області знати з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: кв. АДРЕСА_1.
В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині, яка торкається її – ОСОБА_2 законних прав та інтересів, відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до неї про визнання такою, що втратила право на користування житловою площею в кв.АДРЕСА_1 та зобов’язати ГЖЕД-8 укласти з ними договір найму житлового приміщення на кімнату 14 кв.м .
Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення суду не оскаржують.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позову та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно п.1.ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав, передбачених ст.308 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1990 р. і по 1999 рік перебували в зареєстрованому шлюбі. Від першого шлюбу ОСОБА_2 має двох дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 які разом з нею були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_2, за взаємною згодою з ОСОБА_3, після розірвання шлюбу деякий період часу проживала в кімнаті площею 14 кв.м., а приблизно з 2006 року в квартирі не проживає без поважних причин.
Згідно вимог ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Судом з дотриманням норм цивільного процесуального та матеріального права встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в спірному житловому приміщенні не проживають без поважних причин з 2006 року, тобто більш ніж шість місяців підряд.
Як встановлено судом першої інстанції , факт не проживання ОСОБА_2, в спірній квартирі підтверджується матеріалами справи, а саме: актом державного виконавця Маляр Є.О. від 3 листопада 2008 року, у якому вказано. Що вона не проживає в квартирі з 2006 року; постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, постановленою оперуповноваженим карного розшуку Ленінського РВ ПМУ Деркачем Ю.В., яка ніким не оскаржена, у якій зазначено, що ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає останні декілька років; постановою прокурора Ленінського району м.Полтави, у якій також вказано, що ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 не проживає декілька років.
Крім того цей факт знайшов своє підтвердження в судовому наказі Октябрського районного суду м.Полтави від 18 жовтня 2007 року про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв’язку, у якому місце проживання ОСОБА_2 вказано: АДРЕСА_2 а також в поясненнях свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які проживають в будинку по АДРЕСА_1 в одному коридорі і користуються однією кухнею.
Суд вірно не прийняв до уваги пояснення свідків з боку відповідачки ОСОБА_2, даних в судовому засіданні, оскільки жоден з них не мешкає в даному будинку, всі вони проживають в інших районах міста.
ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів, які б підтверджували поважність причини відсутності її в квартирі. Періодична поява відповідачки ОСОБА_2 після подачі ОСОБА_3 позову до суду не може розцінюватись судом, як факт постійного проживання. Вона не надала суду доказів, що позивач ОСОБА_3 перешкоджав їй проживати в квартирі в період до лютого 2008 року, до подачі позову в суд..
За таких обставин суд першої інстанції, правильно застосувавши норми цивільного процесуального та матеріального права, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності і прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмови у позові ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Доводи апелянта про те, що вона епізодично не користувалась квартирою з поважних причин, необхідністю доглядати хвору матір, спростовуються матеріалами справи.
Згідно до вимог ст.ст.58,59 ЦПК України докази по справі повинні бути належними, допустимими та достовірними.
Відповідно до вимог ч.2 ст.131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті.
Як вбачається із матеріалів справи лікарська довідка від 14 грудня 2007 року, що видана після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, подана суду на стадії закінчення розгляду справи. Посилання на довідку не заслуговує на увагу, оскільки у цій довідці не вказано, що хвора ОСОБА_8 потребувала постійної сторонньої допомоги.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснила, що в період хвороби матері відпустки по догляду за хворою матір’ю не брала, весь час працювала.
Стосовно доводів щодо оплати боргів за утримання будинку та прибудинкової території розрахунковим чеком ВАТ ‘’Ощадбанк’’ в грудні 2005 року та за електроенергію суд прийшов до вірного висновку, що це була проплата за борги попередніх років, до 1 січня 2006 року.
(т.1, а.с.251,252, т.2, а.с.66).
Враховуючи вище6викладене, суд вірно віднісся до критично, оскільки докази подані з порушенням вимог встановлених ч.2 ст.131 ЦПК України та з підстав викладених в рішенні.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені у скарзі доводи є необгрунтованими і правильність висновку суду не спростовують.
Ухвалене у справі рішення є законним і обгрунтованим, а тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 13 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : суддя ________________Акопян В.І.
Судді: ________________Петренко В.М.
________________Лобов О.А.
Згідно: суддя Петренко В.М.