АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

             Справа № 22 ц  - 1443 /2010 р.                              Головуючий по першій  інстанції

                                                                                  Беркута Л.Г.                                                                                                      

                                                                                Суддя-доповідач  Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А ЇН И

            2010  року      травня    місяця    « 5 »   дня                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                          Обідіної О.І.                                            

Суддів:                          Карнауха П.М.. Дорош А.І.            

            при  секретарі                          Киві А.М.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою   представника   ОСОБА_1 ОСОБА_2  на рішення Решетилівського районного суду  Полтавської області від 23 жовтня 2009 р.  по справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Решетилівської  селищної ради  про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про визнання права власності на  своє та на спадкове майно,

  колегія суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної О.І.

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням  Решетилівського районного суду  від  23.10.2009 р.  позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено,

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено  частково.

Визнано за ОСОБА_1 право  власності на 5/6 частин житлового будинку з господарськими  спорудами по АДРЕСА_1

В іншій частині  зустрічного позову ОСОБА_1  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням  суду першої інстанції  в частині    визнання за ОСОБА_3. права власності  на спірне домоволодіння та  в частині відмови в задоволенні інших  вимог ОСОБА_1,   його оскаржила представник   останньої, яка в  апеляційній скарзі просить рішення скасувати  та постановити нове  про відмову в задоволенні  вимог позивача за первісним позовом та задовольнити   позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі. В обґрунтування посилається на  невірне застосування  судом першої інстанції положення ч.1 ст.  1266   ЦК України  щодо спадкової трансмісії та  не застосування   правових наслідків  сплину строків для прийняття спадщини , вважаючи, що  останні ОСОБА_3. пропустила, а  вимоги  про   надання додаткового строку для прийняття спадщини  заявлено нею не було.

Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що  суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1  перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 з  1958 року .  Від шлюбу подружжя мало двох  дітей -  ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

За час перебування в  шлюбних відносинах  подружжя ОСОБА_4   побудувало  по АДРЕСА_1  житлове домоволодіння..

Мати позивача  ОСОБА_3. – ОСОБА_6. померла в ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2  помер  ОСОБА_4 , спадкоємцями якого за законом є  дружина ОСОБА_1 та  донька   ОСОБА_5,  яка  відмовилась від прийняття спадщини на користь матері – позивача ОСОБА_1

Спадкоємцем ОСОБА_1 було прийнято  спадщину відповідно до вимог  ч.3 ст. 1268 ЦК України .

Оскільки  зазначене домоволодіння  було побудовано подружжям ОСОБА_4 за час  шлюбу воно є об»єктом спільної сумісної власності , тому після смерті  спадкодавця  ОСОБА_4  відкрилась спадщина на  Ѕ  його частину, інша Ѕ частина відповідно до положень ст. 28 КпШС України (  аналогічне положення містить і ст. 70  Сімейного Кодексу України)  належить  дружині  ОСОБА_1

Враховуючи, що  позивач  за первісним позовом  ОСОБА_3.  після смерті діда ОСОБА_4 набула право  на спадкування  за правом представлення  відповідно до  ч.1 ст. 1266  ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про  визнання за ОСОБА_3. права власності на 1/6 частину житлового будинку як спадкового майна   ,  визнавши за  іншим спадкоємцем право власності  на    житлове домоволодіння в розмірі 5/6 , де Ѕ частина належить ОСОБА_1 як  подружжю , а   інша Ѕ   його частина як  спадкового майна   розподілилась між  спадкоємцями   в  розмірі 2/6  частки за ОСОБА_1  та відповідно в  розмірі  1/6  частки  за ОСОБА_3.

З вказаними висновками як з такими, що  ґрунтуються на нормах  матеріального права, погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги  не  містять нових фактів чи засобів доказування і не  спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, посилання на те, що  ОСОБА_3. не є спадкоємцем   ОСОБА_4, тому не  має права на спадкування , суперечать положенню ч.1 ст. 1266 ЦК України, згідно до яких внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові , якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки   донька  спадкодавця ОСОБА_4   померла  в ІНФОРМАЦІЯ_1  її право на спадкування як спадкоємця першої черги  в порядку  спадкової  трансмісії  перейшло до  доньки, тобто онуки спадкодавця ОСОБА_3.

Заявлена позивачем за зустрічним позовом  ОСОБА_1   вимога про визнання за нею права на все домоволодіння  не ґрунтується на законі , оскільки  його 1/6 частина в порядку спадкування за правом представлення  належить  ОСОБА_3. як онуці спадкодавця  ОСОБА_4

Посилання  апелянта на те, що відповідно до ст. 1258 ЦК України  встановлено  черговість спадкування за законом, а  онука  не є  спадкоємцем першої черги, на відміну від  дружини, тому  право на спадкування  набула лише вона  як спадкоємець  першої черги, не заслуговують на увагу, оскільки  онука  одержала право на спадкування за правом представлення    спадкоємця  також першої черги – своєї  матері ОСОБА_6. яка є  донькою спадкодавця.

Твердження про  те, що   спадкоємець ОСОБА_3.  не прийняла  спадщину  внаслідок пропуску строку  ,  колегія суддів не приймає до уваги як такий, що суперечить  положенню ст.  ч.4 ст. 1268 ЦК України .

Оскільки  апеляційна скарга  не містять даних про порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої  інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, 308, 315, 317   ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А   :

Апеляційну скаргу     представника   ОСОБА_1 ОСОБА_2  відхилити, а  рішення  Решетилівського  районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2009року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І   :                   З оригіналом  згідно         С У Д Д Я   :