АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -11307 /2010 р. Головуючий по першій інстанції
Савинський Г.Б.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А ЇН И
2010 року листопада місяця « 3 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Карнауха П.М., Дорош А.І.
при секретарі Лимар О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції та Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» в особі філії «Полтавський аукціонний центр» на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів з реалізації будинку недійсними,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лохвицького районного суду від 18.06.2010 року позов ОСОБА_1. задоволено.
Визнано недійсним правочин - прилюдні торги (аукціон) з продажу житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1 проведених 30.10.2006р. філією «Полтавський аукціонний центр» Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» .
Сторони повернуто в попередній стан.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржили ВДВС Гадяцького РУЮ та філія «Полтавський аукціонний центр» Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів», які в апеляційній скарзі , посилаючись на неправильне застосування норма матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, просять рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційній скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права…
По справі встановлено, що працівниками ВДВС Гадяцького РУЮ в 2006 р. здійснювались заходи по примусовому виконанню рішення Гадяцького районного суду від 17.01.2005 р. , яким з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 стягнуто 14842 грн.25 коп. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати, а всього 16465 грн.67 коп. В ході виконання було описане належне боржнику майно – домоволодіння по АДРЕСА_1
12.10. 2005 р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для визначення вартості описаного майна в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
10.07.2006 р. ВДВС Гадяцького РУЮ уклав договір з Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» в особі філії «Полтавський аукціонний центр» про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації належного боржнику домоволодіння по вул.. Волгоградській, 48 в м. Гадяч.
Вказаний аукціон відбувся 30.10.2006 р. та відповідно до протоколу проведення прилюдних ( аукціонних) торгів переможцем став ОСОБА_2., який запропонував ціну 13650 грн. при пропозиції лота – 13617 грн. .
Постановляючи рішення про визнання прилюдних торгів з реалізації будинку недійсними, суд першої інстанції фактично поклав в основу свого рішення , викладені ОСОБА_1 в позовній заяві обставини та прийшов до висновку, що оскільки державним виконавцем були допущені порушення п.п. 5.10.,5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій, то правочин по проведенню прилюдних торгів не відповідає вимогам закону , що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійним.
Вказаного висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, за змістом ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Тобто, законодавчо встановлено гарантії захисту права власника щодо майна, придбаного в порядку виконання судових рішень.
Крім того, законом не передбачено права боржника оскаржувати результати прилюдних (аукціонних) торгів з примусової реалізації його майна.
Проте зазначені положення закону, залишились поза увагою суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України на сторони покладено обов»язок надавати докази та доказувати обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обов»язок суду відповідно до ст. 179 та ст. 212 ЦПК України дослідити докази та дати їм належну правову оцінку , з урахуванням чого постановити законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог ст. 213 214 ЦПК України.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним нормам процесуального права.
Постановляючи рішення про задоволення позову з підстав недотримання державним виконавцем вимог .п. 5.10.,5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій суд першої інстанції взагалі не посилався на докази, якими б обґрунтовував свої висновки, а фактично обмежився дублюванням змісту позовної заяви.
Враховуючи, що предметом доказування по даній справі є неправомірні , на думку позивача дії державного виконавця по примусовому виконанню судового рішення, суд взагалі не оцінював і не досліджував в якості доказів матеріали виконавчого провадження , а обмежився лише направленням запитів про їх витребовування , тоді коли, в провадженні цього ж районного суду знаходилась і кримінальна справа , до якої були приєднані всі оригінали матеріалів по виконавчому провадженню.
Беручи до уваги, що постановлене по справі рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, як таких, що не ґрунтуються на законі.
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.4 , 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції та Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» в особі філії «Полтавський аукціонний центр» задовольнити .
Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання прилюдних торгів з реалізації будинку недійсним – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом 20 днів.
С У Д Д І : З оригіналом згідно С У Д Д Я Обідіна О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -11307 /2010 р. Головуючий по першій інстанції
Савинський Г.Б.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
О К Р Е МА У Х В А Л А
2010 року листопада місяця « 3 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Карнауха П.М., Дорош А.І.
при секретарі Ткаченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції та Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» в особі філії «Полтавський аукціонний центр» на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів з реалізації будинку недійсними, колегія суддів,
В С Т А Н О В И Л А :
За результатами розгляду апеляційних скарг Відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції та Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» в особі філії «Полтавський аукціонний центр» рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 червня 2010 року скасовано та постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
При розгляді справи колегією суддів встановлено порушення як норм матеріального та процесуального права , які не можуть залишатись поза увагою апеляційної інстанції.
Так, по справі встановлено, що з вказаною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького районного суду
06.07.2009 р. суддею Гадяцького районного суду винесено постанову про відкриття провадження по справі та призначення її до попереднього розгляду.
29.07.2009 р. суддею Харлак Н.М. заявлено самовідвід, який задоволено ухвалою Гадяцького районного суду від 29.07.2009 р.
25.08.2009 р. самовідвід заявлено суддею цього ж суду Заколодяжною О.А. , який ухвалою Гадяцького районного суду від 25.08.2009 р. задоволено.
03.09.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до Гадяцького районного суду із заявою про недовіру всім суддям Гадяцького районного суду та просив передати розгляд справи до Лохвицького районного суду як територіально найближчого.
11.09.2009 р. Гадяцьким районним судом ( головуючий Завора І.М.) постановлено ухвалу про передачу цивільної справи до Лохвицького районного суду з підстав, що після заявлених суддями самовідводів, неможливо утворити новий склад суду .
Проте, згідно до штату Гадяцького районного суду в ньому працює п»ятеро суддів, з яких лише двоє заявили самовідвід.
Не дивлячись на те, що предметом спору є нерухоме майно – житлове домоволодіння , розташоване в м. Гадяч , вул.. Волгоградська, 48, цивільна справа з порушенням вимог ст. 112 ЦПК України щодо виключної підсудності розгляду позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, була передана до іншого суду.
Як вбачається з ухвали судді Лохвицького районного суду Крекотень С.А. позову заяву ОСОБА_1. було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків до 23.11.2009 р.
Справа перебувала в провадженні судді Крекотень С.А. до березня 2010 року, після чого справа надійшла до провадження судді Свинського Г.Б., проте матеріали справи не містять даних про підстави такої процесуальної дії.
Крім того, колегією суддів звернуто увагу на невиконання вимог ст. 197 ЦПК України про фіксування судового засідання технічними засобами, оскільки судове засідання 18.06.2010 р. , за результатами якого постановлено рішення по справі, оформлено протоколом судового, що є недопустимим з огляду на вимоги процесуального законодавства про обов»язковість фіксування судового засідання технічними засобами та веденням секретарем судового засідання технічного журналу судового засідання.
З огляду на викладені порушення, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність реагувати на останні шляхом постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст. 320 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Виявлені порушення норм цивільно-процесуального законодавства довести до відома суддів Гадяцького районного суду та Лохвицькоого районного суді Полтавської області.
З метою недопущення в подальшій роботі виявлених порушень норм ЦПК України обговорити вказану окрему ухвалу на нараді суддів .
Про вжиті заходи необхідно повідомити апеляційний суд протягом одного місяця.
Ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом 20 днів.
С У Д Д І :