АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-11229/2010 року                             Головуючий по 1-й інстанції:

          Личковаха О.О.

                                                                             Суддя-доповідач: Панченко О.О.

                Р І Ш Е Н Н Я  

                                   ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ                

07 жовтня 2010 року                         м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді:      Буленка О.О.

Суддів:     Панченка О.О., Триголова В.М.                      

при секретарі  :       Амеліній М.В.                

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві  цивільну справу  за апеляційними скаргами ОСОБА_1

    на рішення  Хорольського районного суду Полтавської області від  07 лютого 2010 року та на додаткове рішення  Хорольського районного суду Полтавської області від  27 травня 2010 року

    по справі за   позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та гаража.

Колегія суддів, заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

  В С Т А Н О В И Л А :

    Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_1. про розподіл майна подружжя, яке складається з квартири АДРЕСА_1, цегляного гаража по АДРЕСА_2 фотоапарату “Нікон” з фотооб”єктивом до нього вартістю 15000,00 грн., кінокамери “Кварц” вартістю 3000,00 грн., фотоапарату “Київ-88” вартістю 999,00 грн., газового пістолету ПТШ 790 “Шмайсер” вартістю 807 грн., причіпу автомобільного НОМЕР_1 вартістю 1000,00 грн., причіпу автомобільного НОМЕР_2   вартістю 1500 грн., бензопилки “Урал” вартістю 1392 грн. та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири та гаража.    

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від  07 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та гаража– задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 15880,00 грн. та автомобільний причіп КРАЗ-8138 державний номерний знак НОМЕР_2 вартістю 1500 грн., а всього – на суму 17380,00 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на майно: газовий пістолет ПТШ 790 “Шмайсер” вартістю 807,00 грн., причіп автомобільний МАЗ-8114 державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 1000,00 грн., фотоапарат “Київ-88” вартістю 999,00 грн., фотоапарат “Нікон” та фотооб”єктив до нього вартістю 15000 грн., кінокамеру “Кварц” вартістю 3000,00 грн., бензопилку “Урал” вартістю 1329,00 грн., - загальною вартістю 22198,00 грн.

Зобов”язано ОСОБА_1 сплатити на користь ОСОБА_2 2409,00 грн. як різницю у вартості присудженого майна.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 30 грн., судовий збір в сумі 185 грн.39 коп., витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката, в сумі 5 000 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог згідно ст.ст.84,88 ЦПК України.

Додатковим рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від  07 лютого 2010 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 15880,00 грн., що належить ОСОБА_1

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідач ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких просить їх скасувати та  повернути справу на новий розгляд до районного суду, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що спірна квартира не може бути визнана спільною сумісною власність подружжя, а тому не підлягає поділу.

    Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи  та перевіривши доводи   апеляційної скарги,  приходить до  висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

    У відповідності  з п.2 ч.1  ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду  апеляційної скарги на рішення суду  першої інстанції  апеляційний суд  має право скасувати рішення суду  першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування  рішення  в  апеляційному порядку і  ухвалення нового або зміни рішення  є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.      

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1970 року, в період якого ними набуто спільне майно.

За час спільного проживання 27 вересня 1996 року ОСОБА_1 приватизовано квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим органом приватизації при Хорольській міській раді, вартість якої згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.11.2003 року становить 15880,00 грн. та збудовано цегляний гараж в АДРЕСА_2 вартість якого позивачкою встановлюється у розмірі 2500,00 грн.

У зв’язку з значним погіршенням відносин у родині та небажанням в подальшому підтримувати шлюбні стосунки, позивачка просила розділити у судовому порядку спільне майно таким чином – визнати за нею право власності на вищевказану квартиру, компенсувавши відповідачу частину її вартості майном, визнати право власності на причіп до автомобіля КРАЗ 8138, а за відповідачем визнати право власності на газовий пістолет ПТШ 790 “Шмайсер”, причіп автомобільний МАЗ-8114, фотоапарат “Київ-88”, фотоапарат “Нікон” та фотооб”єктив до нього, бензопилку “Урал”, кінокамеру “Кварц” та гараж, а також зобов”язати відповідача сплатити їй грошову компенсацію в розмірі 2409,00 грн., як різницю у вартості присудженого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.1 ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є  в комунальній власності.

Оскільки правовстановлюючі документи у сторін на гараж, розташований по вул.Жовтневій,11 в м.Хоролі, відсутні, то судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні вимоги про розподіл даного гаражу між сторонами.

Проте колегія суддів, не може погодитись з висновком суду про можливість поділу між сторонами спірної приватизованої квартири, поскільки приватизація здійснюється на кожну особу окремо, тому дана квартира не може відноситися до спільної сумісної власності подружжя. Як вбачається з витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за кожним з подружжя зареєстроване право власності на 1/2 частину квартири.

Окрім того, виходячи із змісту ч.4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згоди та внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Не можуть бути у даному випадку прийняті до уваги посилання суду у рішенні на заявлену відповідачем під час слухання справи згоду на продаж спірної квартири та розподіл коштів між сторонами.

При цьому визнаючі право власності на спірну квартиру, суд не в повній мірі з’ясував наяність у відповідача іншого житла. Так, доводи  суду про звернення ОСОБА_1. до нотарільної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері спростовуються наявною у матеріалах справи копією заповіту померлої ОСОБА_3 складеним на користь сестри відповідача – ОСОБА_4 у помешканні якої  він на даний час тимчасово проживає.

Тому в частині позову ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири, що належить ОСОБА_1 слід відмовити.

    Відповідно до висновку спеціаліста товарознавчої експертизи №6/4 від 22.04.2010 року вартість спірного майна наданого для дослідження складає 13 560 грн. та включає в себе вартість:

•   фотоапарату «Нікон» - 4000 грн.,

•   об’єктиву до фотоапарату «Нікон» - 2800 грн.,

•   фотоапарату «Київ-88» - 1600 грн.,

•   пістолету газового ПТШ-790 «Шмайсер» - 980 грн.,

•   причіп автомобіля МАЗ-8114 – 2172 грн.,

•   причіп автомобіля КрАЗ-8138 – 2008 грн.

Також необхідно врахувати визначену позивачкою та не заперечувану відповідачем вартість кінокамери «Кварц»  - 3000 грн. та бензопилки «Урал» - 1329 грн.

Таким чином загальна вартість майна, що підлягає розподілу складає 17889 грн.

Враховуючи, що частка майна кожного з подружжя становить 8944,50 грн. слід виділити  ОСОБА_1 фотоапарат «Нікон» з об’єктивом до нього, загальною вартістью 6800 грн. та причіп автомобільний МАЗ-8114 державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 2172 грн., а всього на суму 8972 грн.

ОСОБА_2 виділити фотоапарат «Київ-88», вартістю 1600 грн., пістолет газовий ПТШ-790 «Шмайсер» вартістю 980 грн., автомобільний причіп КРАЗ-8138 державний номерний знак НОМЕР_2 вартістю 2008 грн., кінокамеру «Кварц», вартістю 3000 грн., бензопилку «Урал», вартістю 1329 грн., а всього на суму 8917 грн.

Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 різницю  вартості присудженого майна в розмірі 27,50 грн.

Окрім того, судом першої інстанції при розподілі судових витрат не враховано, що відповідач ОСОБА_1 має статус інваліда 2-ої групи, а тому відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито України» звільнений від державного мита.

Також невірно задовлено позовні виимоги в частині відшкодування з відповідача витрат за надання правової допомоги у розмірі 5000 грн., тому що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження оплати ОСОБА_2 вказаної суми за правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.

На підставі викладеного у стягненні з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 судового збору та витрат на правову допомогу необхідно відмовити.

Натомість на підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а рішення суду та додаткове рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п. 3,4 ч.1, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                    В И Р І Ш И Л А :    

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – звдовольнити частково.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від  07 лютого 2010 року та додаткове рішення Хорольського районного суду Полтавської області від  27 травня 2010 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

    Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та гаража – задовольнити частково.

    Розділити майно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином.

    Виділити  ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на фотоапарат «Нікон» та об’єктив до нього, загальною вартістью 6800 грн. та причіп автомобільний МАЗ-8114 державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 2172 грн., а всього на суму 8972 грн.

Виділити ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на фотоапарат «Київ-88», вартістю 1600 грн., пістолет газовий ПТШ-790 «Шмайсер» вартістю 980 грн., автомобільний причіп КРАЗ-8138 державний номерний знак НОМЕР_2 вартістю 2008 грн., кінокамеру «Кварц», вартістю 3000 грн., бензопилку «Урал», вартістю 1329 грн., а всього на суму 8917 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю  вартості присудженого майна в розмірі 27,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 грн. сплачених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позову – відмовити.

          Рішення  апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути  оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуючий:              

    Судді     :