о
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.10 Справа № 3/37/10
Суддя
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м. Бердянськ
до відповідача: Бердянської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Бердянськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Василенко В.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, адвокат, свідоцтво НОМЕР_2 від 24.12.2008р.
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Бердянської міської ради Запорізької області (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: торговий павільйон, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 що складається з основної будівлі “А” площею 88, 4 кв.м., ганок до “А”, замощення –І.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 16, 319, 328, 331, 376 ЦК України, ст. 1, 83 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/37/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.10.2010р. об 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 26.10.2010р. розгляд справи відкладений на 17.11.2010р. об 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 17.11.2010р. розгляд справи був відкладений до 30.11.2010р. о 10 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні 30.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 06.12.2010р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні, вимоги з підстав, викладених у позовній заяві від 04.10.2010р. та просить визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: торговий павільйон, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 що складається з основної будівлі “А” площею 88, 4 кв.м., ганок до “А”, замощення –І.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.12.2008р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі. Для проведення будівництва та обслуговування торгового павільйону, а в подальшому і реконструкції, позивач придбав будівельні матеріали, але у зв’язку із нестійкими та перемінливими погодними умовами будівельні матеріали почали псуватись, у зв’язку із чим позивач змушений був вести будівництво без належного дозволу.
Згідно технічного висновку № 02 від 07.06.2010р. про можливість оформлення самочинно збудованого торговельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 вказаний павільйон придатний для подальшої експлуатації при умові виконання норм та правил по безпечній експлуатації споруд.
Відповідно до експертного висновку протипожежного стану об’єкта № 1254 від 29.06.2010р., порушення вимог діючих протипожежних норм та правил торгового павільйону по вул. М. Шосе, 99 в м. Бердянськ не виявлено.
Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи ДЗ “Бердянська міська санепідстанція Запорізької області” від 08.07.2010р. № 02.11-3517, торговий павільйон “Клен” по Мелітопольському шосе, 99-в відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України, може бути використаний за призначенням у заявленій сфері застосування або для нормативних документів може бути погоджений (затверджений).
На думку позивача, за своєю правовою природою технічний висновок № 02 від 07.06.2010р. про можливість оформлення самочинно збудованого торговельного павільйону, експертний висновок протипожежного стану об’єкта № 1254 від 29.06.2010р., висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи ДЗ “Бердянська міська санепідстанція Запорізької області” № 02.11-3517 від 08.07.2010р. є подібними до висновків комісії з прийняття до експлуатації об’єктів і є підставою для встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації у відповідності з будівельними нормами та правилами, що обумовлюють підстави для виникнення права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна.
Бердянська міська рада Запорізької області (відповідач) в судові засідання жодного разу не з’явився.
У відзиві № 749 від 29.10.2010р., відповідач проти позову не заперечує та вважає можливим визнати право власності на спірні об’єкти за позивачем.
Згідно пояснень № 792 від 16.11.2010р. відповідач зазначив, що враховуючи те що позивач здійснив будівництво спірного об’єкту нерухомості самочинно, в позасудовому порядку Бердянська міська рада вважає неможливим оформити право власності на спірне майно та просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області (третя особа) в судові засідання також жодного разу не з’явилась.
22.10.2010р. до суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа пояснює, що визнання права власності в судовому порядку не є підставою для експлуатації об’єкту та укладення договорів про постачання на прийняття в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти необхідних для їх функціонування ресурсів. Також третя особа звернула увагу суду на те, що набуття права власності через суд не гарантує стійкість, міцність, надійність будівель та їх безпечну експлуатацію, а також просить розглядати справу без участі її представника.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
25.12.2008р. між ПП ОСОБА_1 (орендар) та Бердянською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір), згідно якому орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування торгового павільйону, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, Мелітопольське шосе, 99-в (п. 1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору земельна ділянка передається в оренду на підставі п. 5.1 рішення п’ятдесят шостої сесії V скликання Бердянської міської ради від 11.12.2008р. № 21 “Про передачу в оренду земельної ділянки”.
Згідно п. 2 Договору, в оренду передається ділянка площею 0, 0154 га.
На земельній ділянці знаходиться об’єкт нерухомого майна: торговий павільйон (п. 3 договору).
Відповідно до п. 4 Договору, земельна ділянка передається в оренду разом з об’єктами нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці, крім випадків передачі в оренду незабудованих земельних ділянок.
Договір укладено строком до 01.12.2057р. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8 Договору).
Договір зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.04.2009р. за №040926500197.
Згідно технічного паспорту на громадський будинок –торговий павільйон по вул. Мелітопольське шосе, 99-В від 15.04.2010р., виготовленого Комунальним підприємством з технічної інвентаризації Бердянської міської ради (реєстровий № 226), станом на 15.04.2010р. торговий павільйон складається з основної будівлі “А” площею 88, 4 м2, ганок до “А”, замощення –І.
Відповідно до технічного висновку “Про можливість оформлення самочинно збудованого торговельного павільйону, розташованого по вул. Мелітопольське шосе, 99-в у м. Бердянську від 07.06.2010р. № 02, розробленого ПП “АРКАДА 5”, торговельний павільйон літера “А”, розташований по вул. Мелітопольське шосе, 99-в у м. Бердянську придатний для подальшої експлуатації при умові виконання норм та правил по безпечній експлуатації споруд.
ПП “АРКАДА 5” має право на будівельну діяльність (з додатком), що підтверджено ліцензією Запорізької обласної державної адміністрації серія АВ № 083082 від 08.07.2006р. (строк дії ліцензії по 07.06.2011р.).
Згідно експертному висновку протипожежного стану об’єкта від 29.06.2010р. № 1254, проведеною експертизою протипожежного стану порушення вимог діючих протипожежних норм та правил торгівельного павільйону по вул. М. Шосе, 99-в в м. Бердянську не виявлено.
Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державного закладу “Бердянська міська санепідстанція Запорізької області” від 08.07.2010р. № 1178, торговий павільйон “Клен” по вул. Мелітопольське шосе, 99-в, відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України, може бути використаний за призначенням у заявленій сфері застосування або для нормативних документів може бути погоджений (затверджений).
Згідно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 30.08.2010р. № 1197 про накладення штрафу за адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 96 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що роботи по будівництву торгового павільйону по вул. Мелітопольське шосе, 99-в в м. Бердянськ проведені без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, що є порушенням ст. 29 Закону країни “Про планування і забудову територій”, ст. 22 Закону України “Про основи містобудування” та накладено на відповідача штраф у розмірі 850, 00 грн.
03.09.2010р. позивачем було сплачено штраф за проведені роботи по будівництву торгового павільйону по вул. Мелітопольське шосе, 99-в у м. Бердянськ без дозволу на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у розмірі 850, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 311795 від 03.09.2010р.
Відповідно до довідки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 7/82582/5 від 19.11.2010р. дозволи на виконання підготовчих або будівельних робіт на будівництво торгового павільйону по вул. Мелітопольське шосе, 99 у м. Бердянськ позивачу не надавались.
Згідно довідки позивача від 17.08.2010р. балансова вартість нежитлового будівництва за адресою Мелітопольське шосе 99 ”в” складає 20 284, 00 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 1321 від 28.10.2008р. становить 40 976, 17 грн. (п. 5 договору оренди землі від 25.12.2008р.).
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов’язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх
посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої –п’ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Об’єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У частинах 3, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно п. 3 ст. 4 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-ІУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, квартиру може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, крім випадків, якщо власником земельної ділянки та житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, розташованих на ній, є та сама особа.
Суду не надано доказів про те, що визнання права власності на торговий павільйон, що складається з основної будівлі “А” площею 88, 4 кв.м, ганок до “А”, замощення –І, який знаходиться по вул. Мелітопольське шосе, 99-в у м. Бердянськ, порушує права інших осіб, відповідні вимоги позивача є єдиним способом захисту своїх прав та законних інтересів на вказане майно, тому суд вважає позов законним і обґрунтованим.
До того ж, на момент розгляду справи право власності на майно, що є предметом вирішення цього спору, ні за ким не зареєстроване.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно п. 1.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом № 127 від 24.05.2001р. Держбуду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за № 582/5773, Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна всіх форм власності.
Згідно п. 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N v7757500-09), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), це Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі –державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Згідно п. 1.2, 1.3 Тимчасового положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно п. 1.7 Тимчасового положення, державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав проводиться на підставі:
“...5) рішень судів, що набрали законної сили;...”
Пунктом 10 Додатку № 2 до Тимчасового положення визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Зокрема, це рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 534) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Як зазначено в п.1.1 Порядку, цей Порядок установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Отже, чинним законодавством не встановлений порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів самочинного будівництва.
Як встановлено судом, при будівництві нерухомості за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 99-в було дотримано усі норми, стандарти та правила, про що свідчать висновки відповідних органів. Вказаний об’єкт готовий до експлуатації за функціональним призначенням. Отже, додаткового приймання в експлуатацію об’єкту не вимагається.
За своєю правовою природою технічний висновок “Про можливість оформлення самочинно збудованого торговельного павільйону, розташованого по вул. Мелітопольське шосе, 99-в у м. Бердянську від 07.06.2010р. № 02, експертний висновок протипожежного стану об’єкта від 29.06.2010р.№ 1254, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державного закладу “Бердянська міська санепідстанція Запорізької області” від 08.07.2010р. № 1178, є подібними до висновків комісії з прийняття до експлуатації об’єктів і є підставою для встановлення факту готовності об’єкту до експлуатації у відповідності з чинними будівельними нормами і правилами, що обумовлює підстави для виникнення права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (71113, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3 від 20.02.1995р.) право власності на торговий павільйон, який складається з основної будівлі “А” площею 88, 4 кв. м, ганок до “А”, замощення –І та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 03.12.2010р.