УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем   України

26 квітня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого : судді Товянської О.В.

суддів : Жизневської А.В., Косигіної Л.М.

при секретарі : Забеліній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про спонукання до виконання умов договору, про розірвання договору купівлі-продажу і переведення прав і обов'язків покупая та відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Корольовського райсуду м. Житомира Житомирської області від 01 лютого 2007р., -

Встановив:

У лютому 2006р.ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 Просили спонукати відповіда­чів виконати п.1.1 попереднього договору купівлі-продажу від 01.06.2005р. квартири АДРЕСА_1, стягнути вартість ліків, які вони витратили з вини відповідачів на лікування в сумі 787,83грн. та від­шкодувати 5223грн. заподіяної моральної шкоди. Зазначали, що уклали з відповідачами попередній договір про намір придбати квартиру АДРЕСА_1. Вони всі умови цієї угоди виконали, продали свою квартиру, для підготовки документів передали продавцям 2525грн. Проте, грубо порушивши всі домовленості, їм у придбанні спірного житла безпідставно відмовлено. Через відсутність житла вони вимушені проживати окремо. Тільки в зв'язку із відмовою від продажу квартириОСОБА_2 втратив постійну роботу професійного футболіста. Відповідачі не повертають їм завдаток, що негативно впливає на сімейний бюджет, погіршився стан здоров'я. Внаслідок таких незаконних дій вони почали страждати безсонням, постійно нервують, почали швидко втомлюватись. Оскільки проживають в різних місцях - не можуть спілкуватися, жити як подружжя, спланувати на­родження дитини. В розмір моральної шкоди включили вартість відпочинку

у санаторії з належним рівнем обслуговування на південному узбережжі Кри­му в літній період, оскільки тільки так вони зможуть відновити своє здоров'я.

У травні 2006р. ОСОБА_1 уточнили свої позовні вимоги і просили:

Справа № 22ц-806/07                                                  Головуючий в суді 1 інст.: Колупаєв В.В.

Категорія 12                                                                   Доповідач: Товянська О.В.

2

·        визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 не ма­ли права продавати це житло;

·        спонукати відповідачів виконати умови попереднього договору;

·        перевести на них права та обв'язки покупців на вказану квар­тиру.

В січні 2007 року знову уточнили свої позовні вимоги і просили зобо­в'язати спонукати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконати п.п. 1.1 попереднього договору; розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та перевести на них (позивачів) права та обов'язки покупців вказаної квартири, стягнути на їх користь 1450,75грн. матеріальної та 5223грн моральної шкоди.

Рішенням Корольовського райсуду м.Житомира Житомирської області від 01 лютого 2007р. позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений 17 лютого 2006р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та переведено на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця АДРЕСА_1. В решті відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави 1050,23грн. мита та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставлять питання про скасування рі­шення в частині відмови їм у відшкодуванні матеріальної та моральної шко­ди. Через відмову відповідачів продати їм квартиру у них погіршився стан здоров'я, вони понесли значні матеріальні та моральні втрати!

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять :

·        скасувати рішення суду в частині переведення прав покупців на ОСОБА_1. та ухвалити в цій частині нове рішення про від­мову у позові;

·        зняти заборону проведення будівельних робіт, заборону відділу земельних ресурсів проводити розподіл та приватизацію земель­ної ділянки біля вказаної квартири і про накладення арешту на АДРЕСА_1.

Зазначають, що спірне житло не було у спільній часткові власності, а тому не було необхідності повідомляти ОСОБА_1 - власників АДРЕСА_2 в цьо­му ж будинку про продаж квартири та отримувати їх згоду. Ця квартира є самостійним об'єктом права власності, а не ідеальна частка у домоволодінні.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 задоволенню з таких підстав.

Задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції вва­жав, що сторони по справі мали у спільній частковій власності частину до­моволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується довід­кою підприємства по технічній інвентаризації, а тому при купівлі співвлас­ник, а саме сім'я ОСОБА_1, мала переважне право на придбання спірного жилого приміщення.

Проте такий висновок не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

3

Як видно зі свідоцтва НОМЕР_1 від 28 листопада 2003 року про право сумісної (а не часткової, як вказують ОСОБА_1) власності на житло ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 168). ОСОБА_1 придбали в цьому ж бу­динку за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 у серпні 2005 року (а.с. 170,196). Тому є безпідставними їх посилання на те, що з вини відповіда­чів вони взагалі позбавлені житла і їм немає де проживати.

Апеляційний суд не приймає до уваги довідку Житомирського облас­ного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації № А-3955 від 19.08.2005р., де вказано, що ОСОБА_1 є власниками 44/200 ід.ч. вказаного будинковолодіння, а сім'я ОСОБА_4 108/400 ід.ч., оскільки довідка видана для встановлення порядку користування та приватизації земельної ділянки біля квартир сторін. Вона не є правоустановчим документом і не мо­же свідчити про спільну часткову власність на житло відповідачів.

Обґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у позові про відшкодування ма­теріальної та моральної шкоди, виходячи із наступного.

Як видно з матеріалів справи, 01.06.2005р. було укладено попередній договір про укладення в майбутньому (до 07.07.2005р.) договору купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3, ОСОБА_2продадуть ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (п.1). Для підготовки документів, необхід­них для укладення вказаного договору відповідачі передали позивачу грошо­ву суму в розмірі 2525грн. П.2.4 передбачено, що у випадку невиконання зо­бов'язань, передбачених п.1 даного договору "Стороною 1" (відповідачі), зо­бов'язані сплатити "Стороні 2" (позивачі) 2525грн., а також повернути отри­ману грошову суму у розмірі 2525 (дві тис. п'ятсот двадцять п'ять) грн.

Тобто, у випадку невиконання прийнятих на себе зобов'язань - відмо­ви продати квартиру, відповідачі повинні були сплатити позивачу ОСОБА_2 подвійну суму отриманих коштів - 5050грн.

Відповідно до ст.. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові гро­шей у депозит нотаріуса в разі:

відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття ви­конання...

Згідно з п.227 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій но­таріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 р. № 20/5 нотаріус у передбачених законодавством України випадках (ст..537 ЦК) приймає від боржника у депозит грошові суми для пе­редавання їх кредитору. Прийняття нотаріусом грошових сум провадиться за місцем виконання зобов'язання.

Те, що ОСОБА_1 не мали наміру купляти квартиру відповідачів свід­чить телеграма ОСОБА_1 від 07 липня 2005 року про вимогу повернути завдаток, вказаний у попередньому договорі (а.с. 165). Відповідачі внесли на депозит приватного нотаріуса ОСОБА_5 ці гроші - 5050грн., якіОСОБА_2 23 березня 2006 року отримав (а.с. 164).

Те, що вимоги позивачів є безпідставними підтверджується і рішен­ням Корольовського районного суду м. Житомира Житомирської області від 08 грудня 2005 року, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Жи-

4

томирської області від 14 лютого 2006 року. Цими судовими рішеннями, які набули законної сили, встановлено, що "відповідачі взяті на себе п.2.4 догові­рні зобов'язання в зв'язку із відмовою продати позивачам свою квартиру ви­конали в повному обсязі " (а.с.171).

Відповідно до ст.61 Цивільно-процесуального кодексу України обста­вини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин рішення Корольовського районного суду м. Жито­мира Житомирської області від 01 лютого 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_1 слід скасувати і постанови­ти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання до­говору купівлі-продажу і переведення прав і обов'язків покупця за безпідста­вністю. Те, що до участі у справі не було притягнуто дітей відповідачів, на правильність постановленого рішення не впливає, оскільки у задоволенні по­зовних вимог позивачам відмовлено, а тому інтереси дітей сім'ї ОСОБА_4 не за­чіпаються.

Крім того, суд перевів права та обов'язки покупця на ОСОБА_1, тоді як попередній договір укладався між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В решті рішення відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_2відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира Житомир­ської області від 01 лютого 2007р. скасувати в частині задоволення позов­них вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу і переведення прав і обов'язків покупця за безпідставністю. В решті - залишити без зміни.

Зняти заборону на проведення будівельних робіт по переобладнанню, заборону відділу земельних ресурсів проводити розподіл та приватизацію зе­мельної ділянки біля АДРЕСА_1 і зняти арешт з вказаної квартири.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.