УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

"10" квітня 2007року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого-судді: Худякова A.M., суддів: Зарицької Г.В., Балашкевича С.В., при секретарі судового засідання: Калинець Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2007 року у справі за позовом СТОВ «Двірець» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Двірець» (далі - СТОВ «Двірець») звернулось до суду із вказаним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно розглянутої кримінальної справи ОСОБА_1 з січня 2000 року по липень 2001 року працюючи на посаді головного бухгалтера СВК «Двірець» шляхом зловживання службовим становищем, навмисно, з корисливих мотивів, розпорядилась колективним майном, тобто вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.364 КК України.

Посилаючись на те, що вказаними діями відповідачка заподіяла СВК «Двірець» матеріальну шкоду на суму 4026 грн.77 коп., позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Двірець» 4026 грн. 77 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та на користь держави 51 грн. держмита.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановленого по. справі рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Справа № 22ц/746                                                     Головуючий в суді 1 інст. Мокреиький В.І.

Категорія 42                                                                Доповідач Худяков A.M.

2

Відповідно до ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду.

Згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2004 року ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.364 КК України. Як видно із змісту цієї постанови ОСОБА_1 в судовому засіданні у вчиненні зазначеного злочину визнала себе винною повністю і в зв'язку із застосуванням до неї Закону України «Про амністію» від 11.07.2003 року була звільнена від кримінальної відповідальності(а.с.4-7).

Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалась і набрала законної сили.

На підставі наявних у справі доказів суд прийшов до правильного висновку, що відповідачка зобов'язана відшко­дувати позивачу заподіяну матеріальну шкоду.

Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, лежить на останній.

ОСОБА_1 не довела в судовому засіданні, що збитків позивачу вона не нанесла.

Заподіяння відповідачкою майнових збитків позивачу стверджується актом перевірки фінансово-господарської діяльності СВК «Двірець», що знаходиться в оглянутій кримінальній справі №1-24/04, згідно якого виявлена нестача майна.

З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Двірець» 4026 грн.77 коп., задовольнивши позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи безпідставні. Як видно з матеріалів справи суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, дав їм правильну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого немає.

Керуючись ст.ст.304,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області  від  17  січня 2007  року залишити без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.