Справа № 2-5310/10  

                                                ЗАОЧНЕ    Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 18 листопада   2010 року   Фрунзенський  районний  суд  м. Харкова у складі :

Головуючого судді – Алфьорової Т.М.,

при секретарі – Савченко В.Ю.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

                                                        встановив :

           Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  посилаючись на те, що  вони з відповідачем були в фактичних шлюбних відношеннях  з 2002 по 2008 року. Мають одну неповнолітню дитину –ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони з відповідачем  проживають окремо один від одного,  дитина  проживає разом з  нею та знаходиться на її утриманні.  Відповідач добровільно допомогу не вказує і тому вона просить стягнути з відповідача  аліменти на утримання неповнолітньої дитини   у розмірі ј частини  усіх видів його заробітку, але не менше  одного неоподаткованого мінімуму  доходів  громадян  щомісяця.

           В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі і дала пояснення як вказано вище, а також вказала, що відповідач дитиною взагалі не цікавиться, ніякої участі у її вихованні, розвитку та утриманні не приймає.    

            Відповідач у судове  засіданні не з’явився, про день і час слухання справи сповіщався належним чином.  

               Зі згоди позивача суд ухвалює рішення  про заочному  розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

              Вислухавши позивача  та дослідивши матеріали справи,  суд вважає позов обґрунтованим,  який підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  є батьками неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно рішенню суду  дитина проживає з позивачкою, що підтверджується довідкою  ЖЕК та не заперечується відповідачем.

          Відповідно до положень  ст.180 СК України  батьки  зобов’язані утримувати дитину  до досягнення повноліття.

           Статтею 181 ч.1,2 СК України визначено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати  дитину визначаються домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може  брати участь у її утриманні в грошовій і (або) в натуральній формі.

          Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності  домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них з ким вона проживає вправі  звернутися до суду з відповідним позовом.

            Відповідач не надав доказів, які б підтвердили що він приймає участь в розвитку дитини та в її утриманні.

          Судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_2 інших дітей немає, працездатний, на його утриманні ніхто не перебуває і тому може надавати відповідну  матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки.                                    

           За таких  обставин суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з  відповідача аліментів на утримання  неповнолітньої дитини  в розмірі  ј частини від  усіх видів заробітку відповідача. У відповідності  з положеннями  ч.2 ст. 182 СК України  мінімальний розмір аліментів  на одну дитину  не може бути меншим  ніж 30 відсотків  прожиткового мінімуму  для дитини  відповідного віку.

            Згідно зі ст.60 ЦПК Україні –кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав жодних доказів для спростування даних вказаних в позові.

            При цьому, при зміні майнового стану  позивача та відповідача вони  обидва  не позбавлені можливості  звернутися   до суду з позовом стосовно зміни розміру аліментів.

               На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави  судові витрати, а саме: за судовий збір – 51 грн., а також треба стягнути за інформаційне технічне забезпечення розгляду справи  120 грн., так як позивач  по вказаної категорії справи звільнений від сплати судових витрат.

              Керуючись ст.ст. 180,181,182,183  Сімейного Кодексу  України, ст.ст. 11,60, 81,88,  208,209,212-215 ЦПК України, суд -

                                                    вирішив :

         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  аліментів на утримання неповнолітньої задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця  Золочевського району, Харківської області аліменти на користь ОСОБА_1  на утримання  доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від  усіх видів заробітку відповідача, але не менше  ніж 30 відсотків  прожиткового мінімуму  для дитини  відповідного віку,  щомісяця,  починаючи з   14.10.10 р. до досягнення повноліття дитини.  

  Стягнути з ОСОБА_2     на користь держави  судовий збір – у розмірі   51 грн. , та за інформаційно  – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Харківської області  через Фрунзенський районний суд м . Харкова протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                Заочне рішення може бути переглянуте  судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

            Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем , який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

                 Головуючий суддя: