Справа № 2- 5211/2010 р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 листопада   2010 року.

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого -  судді Алфьорової  Т.М.

За участю секретаря судових засідань  Савченко В.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовною заявою  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП „ Жилкомсервіс” та  сектора  громадянства й імміграції та реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВД України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації

                                                                     встановив

               Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача  про визнання  особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, посилаючись  на те, що він  мешкає  за адресою АДРЕСА_1. Квартира комунальна і він займає тільки одну кімнату в ній розміром 11,70 кв.м. в березні 1998 року, його син ОСОБА_3 звернувся з проханням на період його навчання на курсах водія зареєструвати його в кімнаті,  пообіцяв, що  потім анулює  реєстрацію. Він повірив йому і дав згоду на реєстрацію. В спірну квартиру відповідач не вселявся, особистих речей немає, ця реєстрація була формальною. За вказаний період часу, тобто з 1998 року по сьогоднішній день, син з ним не спілкується, не цікавиться його здоров’ям, не залишив адресу місця свого проживання, засобів зв’язків. Тільки один раз, приблизно в 2006 році, син повідомив, що він став дідусем, але і після цього не залишив своєї адреси фактичного проживання. Він  намагався через його сестру дізнатися де він живе та засоби зв’язку, але  йому не надали, жодної інформації з цього приводу. З 1998 року по теперішній час, відповідач грошей  на сплату комунальних послуг за квартиру не надавав, квартирою не цікався і тому відповідно до ст. 71 ЖК України вважає, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням.

                 В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і дав пояснення про обставини, як вказано вище.

                  Відповід ач  ОСОБА_3 у судове засідання не з’яв ився про час  та дату розгляду справи був повідомлений  належним чином за місцем його реєстрації, а також через засоби масової інформації, а саме через  газету ?Слобідський край” і тому відповідно до ст. 74 ЦПК України. вважається, що він сповіщений належним чином.

               Третя особа – представник КП „ Жилкомсервіс” в судовому засіданні проти задоволення  позову ОСОБА_2 не заперечував.  

               Представник  сектора  громадянства й імміграції та реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВД України в Харківській області в судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи за його відсутністю.

 Зі згоди позивача суд ухвалює рішення  про заочному  розгляді справи, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

          Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

         Вислухавши сторони, свідків та перевіривши  матеріали в справі, суд вважає первісний  позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню  з наступних підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що  квартира АДРЕСА_1. Позивачу ОСОБА_2 належить кімната розміром 11,79 кв. м., яку він отримав внаслідок обміну.  Ця кімната  не приватизована, особистий рахунок був відкритий ОСОБА_2

          Згідно зі  ст. 71 ЖК України - при тимчасовій відсутності наймача або члена родини за ними зберігається житлове приміщення  протягом  шести  місяців, якщо наймач або члени його родини були відсутні  по поважних причинах понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може бути  продовжений наймодавцем, а у випадки суперечки – судом.        

            Як встановлено в судовому засіданні – позивач ОСОБА_2 в 1998 року дав згоду на прохання свого сина ОСОБА_3 зареєструвати його на своїй житловій площі, але відповідач  фактично не проживав у спірній квартирі з 1998 року, не користувався правами  наймача, цим житлом не цікавився, не сплачував за комунальні послуги, не робив ремонту та не проживає  за цією адресою на сьогоднішній день.

  Цей факт підтверджується показаннями  свідків, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є сусідами позивача і вони  пояснили в судовому засіданні, що  ніколи не  бачили в квартирі сина ОСОБА_2. а також, про те, що у там немає жодних його  речей. Позивача могуть охарактеризувати тільки з позитивного боку.

Довідка із міської поліклініки № 3, яка знаходиться  за місцем реєстрації сторін,  а також довідка Фрунзенського РВ ХГУ УМВД України в Харківської області  свідчать про те, що відповідач за місцем реєстрації не мешкав і квартирою не цікався. Із оглянутих квитанцій про сплату за комунальні послуги можна побачити, що плату за ці послуги   здійснював  лише позивач.

Той факт, що за адресою позивача зареєстрована особа, яка фактично за цією адресою не проживає, створює негативні наслідки майнового характеру для позивача, оскільки розмір оплати за комунальні послуги нараховується із розрахунку до кількості осіб, що зареєстровані за певною адресою, і через це позивач повинен сплачувати за більшу кількість послуг, ніж за ту, якою користується фактично, а також реєстрація відповідача перешкоджає приватизації житла, щоб в подальшому розпоряджатися вказаним майном. Таким чином, зазначений вище факт безпосередньо впливає на виникнення у позивача певних додаткових (економічно необґрунтованих) майнових обов’язків.

Також, у ст. 72 ЖК України зазначається, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням через відсутність цієї особи понад встановлені терміни, здійснюється у судовому порядку. Отже, звернення позивача до суду за захистом своїх законних прав є зрозумілим і закономірним, а вимоги – цілком обґрунтованими.

    У зв’язку з вказаними обставинами  суд вважає, що позивачем був доказаний факт не проживання відповідача тривалий час за місцем його реєстрації, тому суд вважає за необхідне  позов задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60,  212, 213,  215 ЦПК України

ст. ст. 71-72,  ЖК України, суд -

ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа КП „ Жилкомсервіс” та  сектора  громадянства й імміграції та реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВД України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації задовольнити.    

Визнати ОСОБА_3 таким,  що втратив  право користування  жилим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1              

 Зобов’язати сектор  громадянства й імміграції та реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ УМВД України в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.          

                   Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Харківської області  через Фрунзенський районний суд м . Харкова протягом  десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Заочне рішення може бути переглянуте  судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

            Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем , який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

                 Головуючий суддя: