Судове рішення #12379711

                                                                                                                      № 2– 5240 / 2010 р.

                                                                           

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                                                            ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                 

01 жовтня  2010 р.       Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                  головуючого-судді................................................. Дністрян О. М.,

                  при секретарі...........................................................Абліціовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  м. Шахтарську справу за позовом   ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області   про перерахунок та виплату пенсії  у відповідності зі ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

                                                                     В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком,  посилаючись на те, що він є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами в зоні відчуження, у зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області і отримує щомісячну пенсію, але вважає що він щомісячно не доотримує пенсію у зв’язку з тим, що її фактичний  розмір не відповідає ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої розмір пенсії для інвалідів 3-ої групи, відносно яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно  до ст. 50 цього ж Закону особам, яким встановлена третя група інвалідності, призначається  щомісячна додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю, в розмірі 50%  мінімальної пенсії за віком. У зв’язку зі збільшенням з 01.01.2005р. розміру мінімальної пенсії за віком та тим, що фактичний розмір пенсії, що йому виплачувалась, був значно меншим,  він звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, але отримав відмову, тому був змушений звернутись з позовом до суду. Просив суд визнати  неправомірною виплату йому Управлінням Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області пенсії по інвалідності в меншому розмірі,  ніж встановлено ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2005р., зобов’язати  відповідача провести перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії по інвалідності з 01.01.2005р. відповідно до ст.ст. 50, 54, 67  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та стягнути з відповідача недоплачену суму пенсії за період з 01.01.2005р. по 31.10.2006р.

            В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду заяву, в якій зазначив, що підтримує свої вимоги, просить їх задовольнити та розглянути справу у його відсутність.

            Представник відповідача Сізова І.В., яка діє за довіреністю № 8654/08 від 29.09.2010р., в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі,

крім того, надали письмові заперечення на позов, де зазначили, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. (зі змінами, внесеними  постановою КМУ від 13.07.2004р. № 894) розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться, виходячи з розміру 19,91 грн. (з 01.09.2004 р. – 22,30 грн.), тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що  ОСОБА_3 належить (віднесений) до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, видане 12.11.1999р.; позивачеві встановлена третя група інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов’язаним з ліквідаціє наслідків аварії  на  Чорнобильській АЕС, у зв’язку з чим він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області.   Відповідач відмовив ОСОБА_3 у перерахунку з 01.01.2005р. основної  та додаткової пенсії по інвалідності у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення їх управлінням розрахунку.

         

            З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.  

           Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.  

     

         Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

          Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.  

         Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за її вибором.  

             Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.  

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

           Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

           Абзацом 4 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

       Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

         Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалiзацiї державою конституцiйної гарантії громадян на достатнiй житrєвий piвень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» вiд 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гapaнтії" вiд 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згiдно cтaттi 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числi мiнiмального розмiру пенсiї за віком, який вiдповiдно до cтаттi 28 Закону Україн "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" встановлюється  у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначеного законом.

     

         У відповідності до статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної пенсії за віком.

        Згідно статті 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, склав на 2005рік  332 грн.

        Таким чином, розмір державної (основної) пенсії по інвалідності з урахуванням 3-ї групи інвалідності позивача та  розміру мінімальної пенсії за віком, який не міг бути нижчим прожиткового мінімуму, тобто 332 грн., повинен був скласти 1992 грн. (332 х 6), розмір додаткової пенсії – 166 грн. (332 х 50%), а загалом розмір пенсії повинен був складати суму не менше 2158 грн. (1992 + 166) щомісячно на протязі 2005 року. Позивачеві згідно довідки відповідача (№ 3279 від 15.09.2010р.) на протязі 2005 року виплачували щомісячно державну (основну) пенсію у розмірі 319,65 грн. та додаткову - 8,31 грн., а всього 327,69 грн.  З урахуванням викладеного позивачеві у 2005 році щомісячно недоплачувалось по 1830,31 грн. (2158 грн. – 327,69  грн.),  а за весь 2005 рік не доплачено суму у розмірі 21 963,72 грн. (1830,31 х 12).

         Частиною  3  cтаттi  4 Закону України  "Про  прожитковий  мінімум"  (в  редакцiї  Закону  № 2505-ІV (2505-15) вiд 25 березня 2005 р., що дiє з 31 березня 2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто вiдноситься до основних соцiальних i демографiчних груп населения, щороку затверджується Верховною Радою України  в законi про Державний бюджет України на вiдповiдний pік.

        Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав: з 01.01.2006 року – 350 грн., з 01.04.2006 року – 359 грн., з 01.10.2006 року – 366 грн.

          Виходячи з наведеного, розмір пенсії повинен був складати за період:

- з 01.01.2006 по 31.03.2006 р. розмір державної (основної) не менше  2100 грн. (350 х 6), а розмір додаткової - 175 грн. (350 х 50%), а всього – 2275 грн.;

- з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р. розмір державної (основної) не менше 2154 грн. (359 х 6), розмір додаткової – 179,50 грн. (359 х 50%), а всього – 2333,50грн..;

- з 01.10.2006 р. по 31.10.2006 р. розмір державної (основної) не менше 2196 грн. (366 х 6), розмір додаткової пенсії – 183 грн. (366 х 50%), а всього – 2379 грн.

          Позивачеві з 01.01.2006 р. по 31.10.2006 р. виплачували державну (основну) пенсію в розмірі 799,13 грн., а додаткову  - 8,31 грн.,  а всього – 807,44 грн.   Таким чином, позивачеві не доплачено за період:

- з 01.01.2006 по 31.03.2006 р. – 4402,68 грн.((2275грн. – 807,44грн) х 3 мес.).;

- з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р. – 9156,36 грн.  ((2333,50 грн. - 807,44 грн.) х 6 мес.);

- з 01.10.2006 р. по 31.10.2006 р. – 1571,56 грн. (2379грн.- 807,44грн.);

а всього за цей період не доплачено – 15 130, 60 грн.

         Загалом позивачеві за період з 01.01.2005 р. по 31.10.2006 р. не доплачено 37 094, 32 грн.  (21 963,72 грн. + 15 130,60 грн.).

         Позивач звернувся 09.03.2010 року до Управління ПФУ в  Шахтарському районі  з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до положень статей 49, 50, ч.4 ст. 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2005р., але йому було відмовлено у перерахунку з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначеного розміру пенсії.

          Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що  розмір пенсії для категорії осіб, до яких відноситься позивач, визначається постановою Кабінету Міністрів України  від 03.01.2002 №1, за таких підстав. Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону №«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом  прав.

       Крім того, в рішенні Конституцiйного Суду України  № 8-рп/2005 вiд 11 жовтня 2005р., що стосується реалізації права громадян на соціальний захист, зазначено,  що неприпустимо обмеження конституцiйного права громадян на достатнiй життевий pівень, а також сформулювано правову позицiю, згiдно з якою Конституцiя та закони України відокремлюють певнi категорії громадян України, що потребують додаткових гарантiй соцiального захисту з боку держави, до них зокрема належать громадяни, яким пенсiя призначається за спецiальними законами.

       Пільги, компенсації, гарантії є видом соцiальної допомоги i необхiдною складовою конституцiйного права на достатнiй життєвий piвень, тому звуження змiсту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законiв або внесення змiн до чинних законiв за статтею 22 Конституції України не допускається. Конституцiйнi принципи, на яких базується здiйснення прав i свобод людини i громадянина в Україні, включаючи і право на пенсiйне забезпечення, передбаченi статтями 1, 3, частиною 2 cтатті 6, статтею 8, частиною 2 статтi 19, статтями 22, 23, частиною 1 cтатті 24 Конституцiї України, набуте у сферi пенсiйного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантiєю забезпечення державою даного права є: виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закрiпленого як статтею 8 Конституцiї України, так i статтею 8 Кодексу адмiнiстративного судочинства України.  

         За таких підстав суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 обгрунтовані та підлягають задоволенню.

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 213-215 ЦПК України, суд -                                              

                                                                    В И Р І Ш И В :  

             Позов задовольнити.

             Визнати неправомірною дію Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області щодо виплати ОСОБА_3 за період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року пенсії по інвалідності в меншому розмірі,  ніж встановлено ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

               Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську Донецької області України перерахувати ОСОБА_3  за період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року державну пенсію по інвалідності та додаткову пенсію у відповідності зі ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

             Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області України на користь ОСОБА_3 недоотриману суму державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за період з 01 січня 2005 року по 31 жовтня 2006 року в розмірі 37 094 (тридцять сім  тисяч дев’яносто чотири)  грн. 32  коп.

       Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарский міськрайонный суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                    Суддя                                                                          О.М. Дністрян.    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація