№ 2-2279/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді……………………………… Дністрян О.М.
при секретарі…………………………............…… Абліцовій М.С.
за участю позивача, представника відповідача - Марченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” про відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема, з 2002 року до 04.05.2006 року перебував у трудових правовідносинах з ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» на посаді прохідника. Згідно висновку МСЕК від 13.07.2006 р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 50% безстроково в зв’язку з професійним захворюванням – деформуючий артроз ліктьових суглобів 2-3 ст. із больовим синдромом та обмеженням руху, хронічна двостороння сенсоневральна туговухість з помірним ступенем зниження слуху. Вважає, що професійне захворювання виникло внслідок роботи в умовах тяжкої фізичної праці, локальної вібрації, що перевищує допустимі норми, несприятливого мікроклімата та виробничого шуму. Через професійне захворювання йому спричинено моральну шкоду, оскільки він відчуває сильний фізичний біль у кистях, ліктях, особливо загострюється біль при зміні погоди, атмосферного тиску, слабість суглобів відображається на його життя в побуті – йому тяжко виконувати домашню роботу, фактично вся домашня робота лежить на дружитні, що принижує його, він відчуває свою безпорадність, через туговухість часто виникає шум, дзвін у вухах, через це він погано чує, при розмові з ним приходиться підвищувати голос, він змушений переспрашувати, це викликає роздратування та нервозність. В зв’язку з тим, що шкідливі умови праці призвели до моральних страждань, порушили життєві умови, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, він ставить питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 30 000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача - Марченко В.М. - позовні вимоги не визнала, оскільки вважала, що позивачем не надано суду доказів наявності моральної шкоди, а також не надано доказів щодо протиправності діяння відповідача та вини відповідача в спричиненні такої шкоди, крім того, зазначила, що при прийомі на роботу позивач був ознайомлений з умовами праці стосовно наявності шкідливих та небезпечних факторів, за таких підстав просила відмовити позивачеві в задоволенні його вимог.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_4 з 11.02.2002р. до 04.05.2006р. працював прохідником підземним п’ятого розряду з повним робочим днем під землею ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу». Згідно висновку МСЕК від 13.07.2006р. позивачеві вперше безстроково встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50% в зв’язку з професійним захворюванням – дефузний артроз ліктьових суглобів та хронічна двостороння сенсоневральна туговухість - та третя група інвалідності. Ці обставини ніким не оспорюються і підтверджені в судовому засіданні трудовою книжкою позивача, актом розслідування професійного захворювання № 135 від 07.06.2006р., довідкою МСЕК Серія ДОН-05 № 140303 від 13.07.2006р. та випискою з акту огляду МСЕК ДОН-04 № 040494, висновком центральної лікарсько-експертної комісії Інсьтитуту медицини праці Клініки профзахворювань АМН України № 20/1037 від 16.05.2006р.
Суд вважає доведеним, що позивачеві внаслідок професійного захворювання завдано моральної шкоди – він частково втратив працездатність, через професійне захворювання він відчуває фізичний біль, обмежене його спілкування з оточуючими, постійно потребує медикаментозного лікування і змушений звертатись за медичною допомогою, що підтверджено трудовою книжкою, випискою із історії хвороби, довідкою МСЕК та випискою з акту огляду МСЕК, висновком лікарсько-експертної комісії, поясненнями свідка ОСОБА_5 Вищезазначені обставини підтверджують факт спричинення позивачеві моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я, що призвело до порушення нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного суспільного життя та необхідність додаткових зусиль для його організації.
Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п.п. 16, 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 17.06.2006р. професійне захворювання у ОСОБА_4 виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля та тривалу роботу в умовах дії шкідливих факторів виробництва.
Таким чином, виникнення професійного захворювання у ОСОБА_4 прямо залежить від того, що на підприємстві не було створено безпечних, нешкідливих умов праці, власник підприємства належним чином не забезпечив відповідними засобами індивідуального захисту, які б запобігали виникненню професійних захворювань працівників, не проводив лікувально-профілактичні заходи по профілактиці хвороби Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним, що неналежним виконанням відповідачем заходів з охорони праці позивачу заподіяно моральну шкоду.
Порядок і розмір відшкодування працівникові шкоди, пов’язаної із ушкодженням здоров’я внаслідок отриманого каліцтва або професійного захворювання, регулюється Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, яким не передбачено відшкодування потерпілому на виробництві моральної шкоди. Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовується лише матеріальна шкода. Моральну шкоду, заподіяну неналежним виконанням заходів з охорони праці, що спричинило виникнення у робітника професійного захворювання, повинна відшкодовувати особа, винна у виникненні профзахворювання, тобто підприємство, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Суд, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, керується засадами розумності, виваженості та справедливості, враховує фактичні обставини справи, ступінь втрати працездатності, характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін та характер додаткових зусиль для організації життя, тому вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди може бути задоволений частково – у сумі 10 тисяч гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд-
В и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу” на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу”на користь держави державне мито в розмірі 08,50 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Шахта “Комсомолець Донбасу”витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарский міськрайонный суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя О.М. Дністрян.