Справа № 2-«а»-31/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 травня 2007 року.   Теплицький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Панченка Д.І., при секретарі - Калашнюк І.С.

за участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2. представника відповідача Поник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2005 роки,

ВСТАНОВИВ:

6 квітня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2005 роки в сумі 1752.25 грн., зазначивши, що він є учасником бойових дій і згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, і відповідачем зазначена допомога йому була виплачена частково в 2004 році -120 грн., в 2005 році - 250 грн.

Позивач ОСОБА_1. підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача Поник Л.М. позов не визнав, вважає вимоги позивача безпідставними, так як виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до даного закону на виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій передбачено на 2004 рік 120 грн., на 2005 рік - 250 грн. Ці гроші і були виплачені позивачу. Крім того вважає, що управління праці і соціального захисту не є тим відповідачем, до якого необхідно звертатись про стягнення допомоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача - суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення невиплаченої частини щорічної разової грошової допомоги за 2004 - 2005 роки, підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, це підтверджує свідоцтво серії НОМЕР_1, видане 15 серпня 2003 року Бершадсько - Теплицьким окружним районним військовим комісаріатом. Згідно довідки управління праці та соціального захисту позивачу виплачена разова грошова допомога у розмірі 120 грн. за 2004 рік, та 250 грн. за 2005 рік.

Дані правовідносини регулюються ст. 12 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Мінімальна пенсія за віком у 2004 році, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 -IV становила 92 грн.45 коп., у 2005 році відповідно до Законів України «Про внесення змін

2

до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 23.12.2004 року № 2291-IV, та Закону України « Про державний бюджет на 2005 рік» становила 332 грн. Таким чином позивачу необхідно було виплатити у 2004 році - 462,25 грн.(92,45х5), у 2005 році -1660 грн. (332x5), Вказані суми позивачу не були виплачені у повному обсязі, і недоплата становить: у 2004 році - 342.25 грн.(462.25-120), у 2005 році -1410 грн.(1660-250), а всього 1752 грн.25 коп.(342,25+1410).

Згідно Рішення Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та Конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої ст. 78 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»( справа про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення ст.44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», яким встановлено, розміри виплат у 2004 році щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи -195 грн., інвалідам війни II групи - 160 грн., інвалідам війни III групи -130 грн., учасникам бойових дій - 120 грн., особам які мають особливі заслуги перед батьківщиною -195 грн., членам сімей загиблих та дружин (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасникам війни, визнаними за життя інвалідами - 65 грн. І відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому суд вважає, що питання про виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій за 2005 рік, повинні вирішуватись аналогічним чином, так як їх виплата проводилась вже після винесення рішення Конституційного суду України.

Так як виплата одноразової грошової допомоги позивачу за. 2004 рік відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» відбулась в травні 2004 року, до винесення рішення Конституційного Суду України, суд вважає, що недоплачена частина одноразової грошової допомоги за 2004 рік підлягає стягненню на користь позивача у примусовому порядку, в зв'язку з визнанням неконституційними положень закону, згідно з якими її виплатили.

Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки спірні правовідносини виникли до 01.09.2005 року, тому до не них не може бути застосовано, передбачений ст. 99 ч.2 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду, з огляду на неприпустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів - ст. 22 ч.3 Конституції України. До набрання чинності КАС України позивач мав право звернутись до суду в межах встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, і застосування до цих правовідносин річного строку звернення до адміністративного суду звужуватиме його Конституційне право на судовий захист.

Сторони звільнені від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись 152 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004, ст. ст. 70, 71, 94,159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

3

Позов задовольнити. Стягнути з управління праці та соціального захисту Теплицької районної державної адміністрації на користь Сокура Павла Юхимовича невиплачену частину щорічної разової-грошової допомоги за 2004- 2005 роки в сумі 1752(одна тисяча сімсот п'ятдесят дві)грн. 25 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.