Копія: Справа № 2-2155/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого – судді ГРЕКОВОЇ Г.Ф.
при секретарі МІНЧЕНКО Г.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
предст. позивача ОСОБА_2
предст. відповідача ДЕХТЯРЬОВА О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Глухові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Глухівської міської ради Сумської області
треті особи: Перша Сумська державна нотаріальна контора
ОСОБА_4
Управління Держкомзему у м. Глухові
Сумської області
- про продовження строку прийняття спадщини, встановлення факту прийняття
спадщини та визнання права власності на спадщину ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, померла його мати ОСОБА_5, яка проживала в АДРЕСА_1, що належить йому та його сім’ї на праві власності на житло. Спадщину він фактично прийняв, бо на час смерті, мати проживала у його квартирі, була прикута до ліжка, і він доглядав за нею. Після її смерті він користується речами матері, які вона йому залишила.
Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, площею 2,48 га, розташованої на території Глухівської міської ради Сумської області, спадкоємцем якого є він.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України. Спадкоємець за законом або за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, він є сином померлої, фактично проживав разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини, здійснював догляд за матір’ю, хоча і був зареєстрований за іншою адресою, а тому, вважається таким, що спадщину прийняв, бо не відмовлявся від її прийняття.
Крім того, в Державному Акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 15 лютого 2002 року, який було видано спадкодавцеві, її прізвище через помилку та неуважність працівника, який безпосередньо вписував прізвище матері до державного акту, записане «ОСОБА_6». В свідоцтві про смерть, прізвище матері записано «ОСОБА_5», в його свідоцтві про народження прізвище матері також записане «ОСОБА_5». Тому, в зв’язку з невірним написанням прізвища матері в Державному Акті на право приватної власності на землю, він не міг отримати свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, що і змусило його звернутися 10.12.2009 року до Зарічного районного суду м. Суми із заявою про встановлення юридичного факту, а саме належності спадкодавцеві спірного Державного Акту.
26.03.2010 року з приводу судового розгляду вищезазначеної заяви судом по справі було прийнято рішення про встановлення факту, що Державний Акт на право приватно власності на землю серії НОМЕР_1 від 15 лютого 2002 року, виданий Глухівською райдержадміністрацією Сумської області на ім’я ОСОБА_6 належить ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто, безпосередньо спадкодавцеві.
Після винесення вказаного судового рішення на його звернення до відділу Держкомзему у Глухівському районі. Але в зв’язку з відсутністю оригіналу Державного Акту на право приватної власності на землю, унеможливлює факт здійснення оцінки землі бо дублікат Державного Акту на право приватної власності на земельну ділянку на померлу людину не видається за місцем проживання спадкодавця. Тому 06.10.2010 року він звернувся до Зарічного районного суду м. Суми, з позовною заявою. 07.10.2010 року ухвалою суду було повернуто йому позовну заяву на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України. Тому, він змушений звернутися до Глухівського міськрайонного суду, в зв’язку з розташуванням спадщини на території Глухівської міської ради.
Він вважає, що користуючись майном, побутовою технікою, телевізором, іншими речами матері, він фактично прийняв спадщину після її смерті і тому не пропустив строк для прийняття спадщини.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не спорить, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері, тому, що вона проживала в його квартирі, він її доглядав і після смерті користувався її майном.
Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, але надали заяви про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти позовних вимог позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Стаття 16 ЦК України стверджує право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Із свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції від 14.10.2009 року, вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (а.с. 6)
Згідно ст. 1218, ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві.
Свідоцтво про народження позивача, серія НОМЕР_2 від 22.03.1957 року, свідчить, що його матір’ю є ОСОБА_5 (а.с. 14)
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, як син померлої ОСОБА_6, є спадкоємцем першої черги.
Заява ОСОБА_4 свідчить, що він відмовляється від прийняття спадщини після смерті матері на користь брата ОСОБА_1- позивача.
Довідка за № 1545 від 28.09.2009 року, надана СФ ТОВ «СКС КОНСАЛД», свідчить, що ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала з 18.10.2002 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної сумісної власності сім’ї позивача. (а.с. 7, 8)
Вищевикладене свідчить, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті його матері - спадкодавця ОСОБА_5
Із копії довідки за № 394/ 01-33 від 22.09.2009 р., наданій Управлінням Держкомзему у м. Глухові, вбачається, що за ОСОБА_6 значиться земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глухівської міської ради, яка була передана розпорядженням Глухівської районної державної адміністрації № 34 від 11.02.2002 року у приватну власність та видано Державний Акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 від 15.02.2002 року, зареєстрований за № 0170. (а.с. 11)
Копія Державного Акту на право власності на землю НОМЕР_1 за р. № 0170 від 15.02.2002 року, підтверджує, що ОСОБА_6 дійсно належать на праві приватної власності земельна ділянка, площею 2,48 га, розташовані на території Глухівської міської ради. (а.с. 12).
Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.03.2010 року, було встановлено факт, що Державний Акт на право власності на землю НОМЕР_1, виданий 15.02.2002 року Глухівською районної державною адміністрацією на ім’я ОСОБА_6 дійсно належить ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тому, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 179, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1258, 1273, 1275, 16, 316, 328, 1218, 1220, 1225, 1261 ЦК України, суд-
Р І Ш И В :
Встановити факт фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті його матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого відповідно до Розпорядження Глухівської районної державної адміністрації № 34 від 11.02.2002 року, площею 2,48 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Глухівської міської ради Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайсуд Сумської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя (підпис)
Копія вірна:
СУДДЯ ГЛУХІВСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.Ф. ГРЕКОВА