Справа № 22ц-24732/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 26 (Ш) Тарасенко О.В.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - Брилькової Ірини Олегівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі – ВАТ «ПівнГЗК») про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що працюючи протягом тривалого часу в умовах несприятливого мікроклімату на ВАТ «ПівнГЗК», він отримав професійні захворювання, у зв’язку з чим висновком МСЕК від 24.06.2009 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 55%, з них: 40% - по вібраційній хворобі та 15% - по хронічному обструктивному захворюванню легень та третю групу інвалідності.
Вважаючи причиною отримання професійних захворювань тривалу роботу в умовах запиленості повітря робочої зони та вібрації, що перевищують гранично допустимий рівень, просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 176800 грн.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 80000 грн., а також - на користь держави 8,50 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Так, судом не враховано, що підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу підприємством відсутні, оскільки вини його у заподіянні такої шкоди немає; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказам; судом не проведено огляду МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ПівнГЗК» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 23.03.1988 року по 10.07.2009 року працював в умовах пилу та виробничої вібрації на ВАТ «ПівнГЗК» на посадах слюсаря чергового та з ремонту устаткування, помічником машиніста.
Рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини від 02.04.2009р. у ОСОБА_4 встановлена наявність професійних захворювань з діагнозами – 1) вібраційна хвороба 1-2 ст. від загальних вібрацій з вираженим церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом зі стійкою артеріальною гіпертензією, полірадикулоневропатією з порушенням статико-динамічної функції хребта 2-3 ст. і нейродистрофією у вигляді дв. плечелопаткового періартрозу, деф. артрозу ліктьових і колінних суглобів ПФ 1-2 ст та помірних трофічних розладів на кистях, стійким больовим синдромом 2) хронічне обструктивне захворювання легень 1 ст. (пиловий бронхіт 1ст., емфізема легень 1 ст.), ЛН 1 ст.
Актом № 23 розслідування хронічного професійного захворювання від 30.04.2009 року, встановлена причина зазначеного професійного захворювання – робота на протязі 20 років 1 місяця в умовах пилу і 19 років 8 міс. виробничої вібрації, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Висновком МСЕК від 24.06.2009 року ОСОБА_4 первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 55%, з них: 40% - по вібраційній хворобі та 15% - по хронічному обструктивному захворюванню легень та третю групу інвалідності.
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу у зв’язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями моральної шкоди відповідачем, з вини, якого її й заподіяно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин відповідачем підтверджується актом № 23 розслідування хронічного професійного захворювання від 30.04.2009 року (а.с. 8-12), в якому вказано, що причиною професійних захворювань ОСОБА_4 є робота на протязі 20 років 1 місяця в умовах пилу і 19 років 8 міс. виробничої вібрації, які виникли у зв’язку з порушенням керівництвом підприємства, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов’язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Отже, вказаним актом встановлено вину роботодавця у заподіянні шкоди, у зв’язку з чим спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності його вини у її заподіянні.
При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача про добровільність виконання робіт у шкідливих умовах праці позивачем, не знімають з відповідача обов’язку забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, що передбачено ч. 2 ст. 153 КЗпП України.
Також, спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв’язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні.
Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв’язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 28.03.2007 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. з подальшими змінами, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, є завищеним.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих позивачем професійних захворювань, і пов'язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, відсутність погіршення стану його здоров'я, припинення позивачем трудової діяльності у зв’язку з виходом на пенсію, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 80000 грн. до 25000 грн.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 вересня 2010 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_4 , з 80000 грн. до 25000 грн. ( двадцяти п’яти тисяч грн.).
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: