Справа 22ц-24282/10 Головуючий у І інстанції
Категорія 26 ( 1) Грищенко Н.М.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі – Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, згідно із вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та не з’явилися в судове засідання, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка » (надалі – ВАТ «Суха Балка»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі- Відділення Фонду) про стягнення моральної шкоди у зв’язку із професійним захворюванням та просив суд стягнути на його користь з кожного з відповідачів по 173 000 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділення Фонду про стягнення моральної шкоди в сумі 173 000 грн. залишено без розгляду.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь позивача 25 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. З ВАТ «Суха Балка » стягнуто на користь держави 15 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст. 237-1 КЗпП України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; не взяв до уваги, що, оскільки ОСОБА_2 є застрахованою особою, то обов’язок по відшкодуванню шкоди покладається на Фонд соціального страхування, тобто ВАТ «Суха Балка» не може бути належним відповідачем по справі; безпідставно встановив, що саме з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та не з’ясував причину пропуску позивачем тримісячного строку передбаченого для звернення до суду з позовом.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення рішення суду без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 1983 року працював підземним крипільщиком, підземним заступником начальника дільниці, гірничим майстром на шахті ім. «Фрунзе» ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 21.10.2009 року позивачу первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу 25% втрати професійної працездатності, він перебував у трудових відносинах з ВАТ «Суха Балка»; саме відповідач винен у виникненні у нього професійного захворювання.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Як вбачається з Акту розслідування професійного захворювання № 69 від 28.09.2009 року, причиною професійного захворювання є робота в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони. На робочому місці позивача перевищення гранично допустимих норм праці, а саме: запиленості повітря робочої зони: пил з вмістом вільного діоксину кремнію кристалічного від 10 до 70%, від 6,4 – 20,6 мгм3 при гранично допустимій концентрації 2.0 мгм3. Згідно пункту 19 зазначеного Акту, винними в порушенні законодавства про охорону праці є керівництво шахти «Фрунзе» ВАТ «Суха Балка».
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності позивачу була встановлена з 19.10.2009 року.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідачів у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Доводи відповідача про пропуск ОСОБА_2 тримісячного строку для звернення до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз’яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: