Справа 22ц-24107/10 Головуючий у І інстанції
Категорія 26 (1) Грищенко Н.М.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П.,Карнаух В.В.
при секретарі – Бондаренко І.В.
за участю : представника позивача ОСОБА_2,
представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області – Лутоніної Надії Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство « Суха Балка», про перерахунок суми відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення недоплати по виплатам, -
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» ( надалі – ВАТ «Суха Балка»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі- Відділення Фонду) про перерахунок щомісячних страхових сум та просив суд стягнути з ВАТ «Суха Балка» недоплату по щомісячному відшкодуванню шкоди за період з 01.01.2001 року по 01.04.2001 рік в сумі 1165, 23 грн.; з Відділення Фонду недоплату по щомісячному відшкодуванню шкоди за період з 01.08.2006 року по 01.08.2009 рік в сумі 41571,01 грн., щомісячно провадити страхові виплати в сумі 2246,46 грн., починаючи з 01.08.2009 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам в сумі 1165,23 грн. з ВАТ «Суха Балка» залишено без розгляду за клопотанням представника позивача ОСОБА_2, ВАТ «Суха Балка» притягнуто до участі у справі в якості третьої особи.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_4, стягнуто з Відділення Фонду на його користь недоплату по стаховим виплатам за період з 05.08.2006 р. по 01.08.2009р. в сумі 27913 ,09 грн. та зобов’язано здійснювати страхові виплати у розмірі 1953,26 грн., щомісячно, починаючи з 01.08.2009 року з подальшим перерахуванням відповідно чинного законодавства. Стягнуто з відповідача на користь держави витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн .
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, при ухваленні рішення судом не взято до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду від 04.04.2005 року позивачу було призначено страхові виплати з 01.01.2005 року в розмірі 1066,43 грн. та виплачена заборгованість за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 рік в сумі 12227,13грн.. Крім того, суд, змінюючи розмір щомісячних виплат, не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству; не дав належної правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів; не взяв до уваги, що відкоригована заробітна плата перевищує максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року»; невірно залучив до участі у справі Відділення фонду в якості відповідача, не прийняв до уваги пропуск позивачем строку позовної давності, що призвело до неправильного вирішення спору.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 1973р. по 1989 р. працював підземним бурильником на шахті «Южна» тресту Ленруда, правонаступником якого є ВАТ «Суха Балка» у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 28.11.1988 року позивачу вперше було встановлено 25 % втрати професійної працездатності, висновком МСЕК від 25.09.1990 року – 45%, висновком МСЕК від 19.03.1991 року- 60% та третя група інвалідності. В подальшому при переоглядах у МСЕК відсоток втрати професійної працездатності не змінювався. Висновком МСЕК від 09.10.2002 року позивачу встановлено 60 % втрати професійної працездатності, безстроково, та ІІІ група інвалідності.
Наказом по підприємству № 282\92 від 09.10.1992 року ОСОБА_4 призначено у рахунок відшкодування шкоди здоров’ю, щомісячно по 3495 крб. , виходячи із заробітної плати за січень- квітень 1992 року в сумі 9077 крб.
Спір виник з приводу незастосування підприємством до виплат відшкодування шкоди коефіцієнтів росту тарифних ставок та посадових окладів, починаючи з липня 1994 року, що потягло неправильне нарахування та виплату сум відшкодування шкоди підприємством та страхових сум, які виплачує відділення Фонду з 01.04.2001р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що підприємство при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів за оспорюваний період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року: 2.0 - з 01.10.1994 року, 3.0 - з 01.02.1995 року, 1.25 – з 01.01.1996р., 1.5 - з 01.07.1996 року, безпідставно не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів: 2.0- з 01.07.1994 року, 2.5- з 01.01.1996 року, встановлені спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства та наказів по ВАТ «Суха Балка», що в подальшому призвело до заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди та несвоєчасній виплаті частини щомісячних платежів відшкодування шкоди.
На момент передачі особової справи позивача до Відділення Фонду сума страхової виплати позивачеві склала 267.95 грн. і була перерахована Відділенням Фонду відповідно до вимог Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам ( членам їх сімей), затвердженого Постановою правління ФСС НВ України № 83 зі змінами та доповненнями) та постанов правління Фонду : з 01.03.2002 року – на коефіцієнт 1.193; з 01.03.2003 року – на коефіцієнт 1.182; з 01.03.2004 року – на коефіцієнт 1.152; з 01.03.2005 року – на коефіцієнт 1.238; з 01.03.2006 року – на коефіцієнт 1.203, з 01.03.2007 р. 1.183, з 01.03.2008 р. – 1.125, з 01.03.2009 р. – 1.063.
Стягуючи з Відділення Фонду заборгованість за останні три роки, що передують зверненню до суду із даним позовом, суд першої інстанції зазначив, що ВАТ «Суха Балка», починаючи з 01 липня 1994 року, неправильно коригувало позивачу суму відшкодування втраченого заробітку, у зв’язку з чим після передачі документів Відділенню Фонду останнє також неправильно виплачувало позивачеві страхові виплати.
Такий висновок суду є правильним з огляду на наступне.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року в редакції (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18 липня 1994 року), яка діяла на момент виникнення даних правовідносин, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводилось у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Із наданих по справі доказів убачається, що відповідно до наказу № 543 від 29.07.1994 року та сумісної Постанови адміністрації і профспілок, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04.07.1994 року, тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 2.0 рази з 01.07.1994 року.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 720 від 20.10.1994 року, тарифні ставки на посадові оклади на підприємстві були збільшені в 2.0 рази та на зазначений коефіцієнт були також збільшені і щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку позивачу.
З 01 лютого 1995 року тарифні ставки та посадові оклади на підставі наказу №191 від 28.02.1995 року були збільшені в 3.0 рази, одночасно були збільшені і суми відшкодування шкоди позивачу на зазначений коефіцієнт.
З 01 січня 1996 року тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 2.5 рази згідно спільної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів ВАТ «Суха Балка» № 1982 від 278.12.1995 року. В той час, як суми відшкодування шкоди позивачу були збільшені тільки в 1.25 рази.
З 01.07.1996 року тарифні ставки та посадові оклади були збільшені в 1.5 рази згідно наказу № 462 від 28.06.1996 року та спільної Постанови адміністрації і профспілкових комітетів, одночасно до щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров’ю позивача був застосований зазначений коефіцієнт.
Тому, розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно перерахував призначену позивачеві підприємством суму відшкодування шкоди, починаючи з 01 липня 1994 року по 01 квітня 2001 року, на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а саме: 2.0- з 01 липня 1994 року, 2.0- з 01 жовтня 1994 року, 3.0-з 01 лютого 1995 року, 2.5- з 01 січня 1996 року, 1.5- з 1 липня 1996 року.
Ухвалюючи рішення, суд виконав вимоги пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (із наступними змінами і доповненнями), та перевірив, чи не перевищує перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності середній заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування п. 28 “Правил відшкодування шкоди...”, колегією суддів не можуть бути взяти до уваги.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відкоригована заробітна плата перевищує максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року», є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Відповідно до пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 05.08.2009 року, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з Відділення Фонду недоплату за період з 05.08.2006 року по 01.08.2009 року в сумі 27913грн.09коп, яка утворилася внаслідок неправильного коригування суми відшкодування шкоди третьою особою, а також визначив новий розмір щомісячної страхової виплати в сумі 1953грн. 26 коп., починаючи з 01.08.2009 року.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом строку позовної давності є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, змінюючи розмір щомісячних виплат, не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення судом не взято до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду від 04.04.2005 року позивачу було призначено страхові виплати з 01.01.2005 року в розмірі 1066,43 грн., колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, зазначене рішення районного суду ухвалою Верховного Суду України від 31.03.2006 року скасовано і справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 травня 2008 року позовну заяву ОСОБА_4 до ВАТ «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по місячним платежам, стягнення шкоди втраченого заробітку, компенсації, стягнення моральної шкоди залишена без розгляду згідно заяви позивача.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що Відділенням Фонду згідно рішення суду від 04.04.2005 року, яке скасовано ухвалою Верховного Суду України від 31.03.2006 року, позивачу сплачена заборгованість в сумі 12 227.13 грн. за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки позивачу стягнута заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди за інший період, а саме: з 05.08.2006 року по 01.08.2009 року.
На думку колегії суддів, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин апеляційну скаргу Відділення Фонду необхідно залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 17 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: