Справа №22-23660/10 Головуючий в першій
Категорія № 26 ( 1 ) інстанції – Свистунова О. В.
Доповідач – Соколан Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Митрофанової Л. В.
суддів - Соколан Н.О., Михайлів Л. В.
при секретарі – Бондарі Ю. А.
за участю: представника позивача – ОСОБА_2
представника відповідача – Донченко Ольги Сергіївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», 3 особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2010 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «Кривбасзалізрудком»), Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі – ВАТ «Суха Балка») та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі – Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди. Уточнивши свої вимоги, просив позов в частині стягнення моральної шкоди з Відділення Фонду залишити без розгляду, з ВАТ «Кривбасзалізрудком» стягнути 78 210 грн., а з ВАТ «Суха Балка» - 53 878 гнр. на його користь у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року позов задоволено частково. Поновлено пропущений строк, встановлений для звернення позивача до суду. Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 18 000 грн. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 12 000 грн. Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати по справі – судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судові витрати по справі – судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права; судом не зазначено правового обгрутнування ухваленого рішення; не враховано, що шкідливі умови праці законодавчо дозволені; помилково застосовані положення ст.ст. 153 та 237' КЗпП України, які не поширюються на спірні правовідносини; не враховано, що на теперішній час немає правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди; не з’ясовано, що позивач добровільно погодився працювати у шкідливих умовах для отримання більшої заробітної платні; не обгрунтовано розмір моральної шкоди; по справі не було проведено медико-соціальної експертизи для встановлення акту отримання позивачем моральної шкоди; не була застосована позовна давність.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час, з 1993 по 2009 роки, працював на підземних роботах у шкідливих умовах праці в тресті КШБ ВО «Кривбасруда» (нині – «Кривбасзалізрудком») та ШБУ ВАТ «Суха Балка».
Висновком МСЕК від 03.06.2009 року йому було первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності. Переоглядом МСЕК від 13.05.2010 року відсоток втрати працездатності залишено незмінним.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що п. 19 Акту розслідування хронічного професійного захворювання №32 від 23.03.2009 року (а.с. 16) встановлено, що винним у виникненні хронічного професійного захворювання позивача є адмінстрація підприємств відповідачів – ВАТ «Кривбасзалізрудком» та ВАТ «Суха Балка», які порушили ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Тому доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідачів є безпідставними.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв’язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 03.06.2009 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування позовної давності не ґрунтуються на законі, оскільки у зазначеному Законі строки позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: