Справа № 22ц-23191/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 20 (І) Українець Ю.Й.
Доповідач – Михайлів Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (надалі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення посилаючись на те, що представниками енергопостачальника 14 грудня 2003 року за адресою: АДРЕСА_1, було проведено перевірку дотримання споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН, за результатами якої встановлено порушення п. 48 ПКЕЕН та складено акт № 00058246, за яким нараховано збитки в сумі 3212,35 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь, а також – 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року задоволено позов ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» 3212,35 грн. в рахунок відшкодування збитків, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і постановлення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на його незаконність, оскільки судом не враховано, що акт складено за її відсутності й його копію їй вручено наступного дня - 15.12.2003 року; освітлення номеру будинку, найменування вулиці, які розташовані на фасаді її будинку проведені централізовано до 1992 року й жодного разу при проведенні перевірок порушенням не визнавалося. Крім того, визначаючи розмір збитків, суд не врахував, порушення енергопостачальником абз. 7 п. 38 ПКЕЕН, й обчислив збитки з дня контрольного зняття показань приладу обліку – з 05.03.2002 року, не звернувши увагу на те, що таке контрольне знімання показань повинно проводитися позивачем раз в півроку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, яка проживає по АДРЕСА_1, є споживачем електроенергії.
14 грудня 2003 року представниками енергопостачальника була здійснена перевірка дотримання споживачем ОСОБА_2 ПКЕЕН і виявлено порушення п. 48 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (надалі – Правил) – шляхом підключення електролампочки на фасаді будинку мимо обліку електролічильника. При включенні електролампочки струймоприймач працює, а диск електролічильника не крутиться.
За фактом виявленого порушення 14 грудня 2003 року складено акт № 00058246, який підписано трьома представниками енергопостачальника. ОСОБА_4, в присутності якого складено акт, від його підписання відмовився.
Згідно акту споживачу нараховано 3212,35 грн. збитків за період з 05.03.2002р. по 14.12.2003р.
Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» та стягуючи на його користь збитки, суд першої інстанції виходив з факту порушення відповідачем ПКЕЕН й його обов’язку у зв’язку з цим відшкодувати завдані ним збитки.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі рішення відповідає вказаним вимогам законності та обґрунтованості.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику споживачем ОСОБА_2 внаслідок порушення нею ПКЕЕН.
Частина 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР зі змінами та доповненнями та п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 покладають на споживача електроенергії відповідальність згідно із законодавством, зокрема за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
При цьому, виявлений в результаті перевірки факт порушення споживачем ПКЕЕН фіксується в акті, складеному представником енергопостачальника, який і є підставою для визначення величини збитків, завданих енергопостачальнику протиправними діями споживача (п. 53 Правил).
Вирішуючи вказаний спір, на підставі досліджених доказів, а саме: акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 00058246 від 14.12.2003 року, яким зафіксоване порушення ПКЕЕН (а.с. 9), показань свідків, допитаних в судовому засіданні, суд першої інстанції вірно встановив факт підключення поза приладом обліку електролампочки на фасаді будинку АДРЕСА_1.
А тому висновок суду про покладення обов’язку на відповідача відшкодувати завдані ним збитки у зв’язку з виявленим позивачем порушенням ПКЕЕН відповідає обставинам справи й нормам матеріального права, які регулюють спірні відносини й встановлюють відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику.
Доводи ж відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що акт складено за її відсутності й його копію їй вручено наступного дня - 15.12.2003 року, а також те, що освітлення номеру будинку, найменування вулиці, які розташовані на фасаді її будинку проведені централізовано до 1992 року й жодного разу при проведенні перевірок порушенням не визнавалося, не спростовують наявності факту порушення нею ПКЕЕН й дійсності акту, яким воно встановлено.
Колегія суддів, погоджуючись з розрахунком збитків, здійснених позивачем на підставі акту № 00058246 від 14.12.2003 року, вважає, що обчислюючи розмір відшкодування збитків й визначивши його в сумі 3212,35 грн., позивач у відповідності до п. 5, п.6 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1416 від 22 листопада 1999 року зі змінами чинними на час виникнення спірних правовідносин, вірно визначив період їх розрахунку - з 05.03.2002 року по 14.12.2003 року, тобто з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку споживача й до дня виявлення факту порушення ПКЕЕН, й вірно використав формулу: Wдоб = P х Т (кВт.год), де P – пропускна здатність електромережі, безпосередньо до якої був приєднаний електроприлад чи електроустановка споживача, або пропускна здатність прихованої електропроводки, які розраховуються за площею перерізу проводів; T - тривалість використання електроприладу, електроустановки чи електропроводки, підключених поза приладами обліку, але не менше 8 годин на добу.
У зв’язку з вищенаведеним спростовуються доводи відповідача щодо невірного визначення судом першої інстанції початкового періоду розрахунку збитків (з 05.03.2002 року), оскільки відповідно до довідки № 14179 від 18.12.2003 року, виданої енергопостачальником (а.с. 6) – саме 05.03.2002 року було здійснено останнє контрольне зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку споживача.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: