Справа № 22ц-22990/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 20 (I) Дурасова Ю.В.
Доповідач – Турік В.П.
Ухвала
Іменем України
29 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.
суддів: Турік В.П., Соколан Н.О.
при секретарі: Іванюк О.В.
розгляд справи у зв’язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, відбувався згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України без фіксації судового процесу технічними засобами
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними, -
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (надалі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними, посилаючись на безпідставне відключення 01.11.2007 року відповідачем її житла за адресою: АДРЕСА_1, від енергопостачання у зв’язку з наявністю в неї боргу з оплати послуг за користування електроенергією.
Просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення електропостачання до квартири АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі у період з 01.11.2007 року по 28.02.2008 року.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» по припиненню постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі за період з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року. Стягнуто з ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8,50 гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом порушено ст. 16 ЦК України й захищено права позивача способом, який не передбачений даною нормою, не звернуто уваги на те, що відключення позивача від електропостачання було здійснено після дотримання порядку такого відключення. Крім того, в порушення вимог ст. 88 ЦПК України судом на користь позивача стягнуто витрати на правовому допомогу в розмірі 200 грн., які не можуть бути віднесені до складу судових.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем електроенергії.
29.01.2008 року на підставі повідомлення про відключення побутового споживача від 13.11.2008 року квартиру позивача відключено від енергопостачання у зв’язку з наявністю боргу в сумі 427,97 грн. й відновлено його 27.02.2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неправомірності дій відповідача щодо відключення житла позивача від електропостачання, оскільки підстави для припинення енергопостачання відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судом встановлено, що позивач є власником АДРЕСА_1. Після одержання попередження про відключення електричної енергії за наявності заборгованості, позивач зверталася до відповідача для з*ясування обставин щодо наявності боргу, однак дані обставини відповідачем не були з*ясовані. В судовому засіданні першої інстанції відповідачем визнано факт відсутності у позивача перед відповідачем заборгованості у розмірі 425 грн.54 коп., зазначеної в акті про відключення побутового споживача від 01.11.2007 року. Припинення подачі електроенергії тривало з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року.
Відповідно до п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 26.07.1999 року № 1357 зі змінами (далі – ПКЕЕН) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
Як встановлено судом першої інстанції у споживача ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію відсутня.
Відповідно п.35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зрив пломби; порушення терміну сплати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному п.27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до п.17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідача не було жодних підстав, передбачених ст. 35 ПКЕЕН для відключення електроенергії у АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, де мешкає її власник – позивач ОСОБА_2
У зв’язку з вищенаведеним доводи апеляційної скарги відповідача, що судом не звернуто уваги на те, що відключення позивача від енергопостачання було здійснено після дотримання порядку такого відключення є безпідставними та спростовуються матеріалами й висновками суду.
Доводи в апеляційній скарзі, що судом не з*ясовано всі обставини, які мають значення для справи, а саме: що споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, а ОСОБА_2О, споживала електричну енергію без укладання договору, не є підставою для скасування рішення.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення вимог про стягнення з відповідача витрат, пов*язаних з правовою допомогою.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги
Як вбачається із матеріалів справи між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір 132/07 від 03.04.2007 року про надання правової допомоги.
Положеннями ст. 79 ЦПК України правова допомога відноситься до судових витрат, пов*язаних з розглядом судової справи.
Частина перша ст. 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Стягуючи витрати на правову допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 200 грн., суд першої інстанції вірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», з урахуванням загального часу, який знаходився ОСОБА_3 в судових засіданнях та виходячи з обчислень мінімальної заробітної плати за 2007-2008 роки.
Враховуючи вказане, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що витрати на правову допомогу, які суд стягнув з відповідача на користь позивача, не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами, оскільки вони суперечать нормам цивільно-процесуального Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом по справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення, у зв*язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» - відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: