Судове рішення #12376914

Справа № 22ц-22990/2010                                                                Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 20 (I)                                                                              Дурасова Ю.В.

                                                                                                            Доповідач – Турік В.П.

Ухвала

  Іменем України

29 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:   Савіної Г.О.

суддів:                        Турік В.П., Соколан Н.О.

при секретарі:            Іванюк О.В.

     

розгляд справи у зв’язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, відбувався згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України без фіксації судового процесу технічними засобами

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на рішення Саксаганського районного суду  м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними, -

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (надалі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»)  про визнання дій по припиненню постачання електричної енергії неправомірними, посилаючись на безпідставне відключення 01.11.2007 року відповідачем її житла за адресою: АДРЕСА_1, від енергопостачання у зв’язку з наявністю в неї боргу з оплати послуг за користування електроенергією.

Просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення електропостачання до квартири АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі у період з 01.11.2007 року по 28.02.2008 року.

Рішенням Саксаганського районного суду  м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірними дії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» по припиненню постачання електричної енергії у квартиру АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі за період з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року. Стягнуто з ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8,50 гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 7,50 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом порушено ст. 16 ЦК України й захищено права позивача способом, який не передбачений даною нормою, не звернуто уваги на те, що відключення позивача від електропостачання було здійснено після дотримання порядку такого відключення. Крім того, в порушення вимог ст. 88 ЦПК України судом на користь позивача стягнуто витрати на правовому допомогу в розмірі 200 грн., які не можуть бути віднесені до складу судових.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»  не підлягає задоволенню з  наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, яка мешкає за адресою:                        АДРЕСА_1, є споживачем електроенергії.

29.01.2008 року на підставі повідомлення  про відключення побутового споживача від 13.11.2008 року квартиру позивача відключено від енергопостачання у зв’язку з наявністю боргу в сумі 427,97 грн. й відновлено його 27.02.2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неправомірності дій відповідача щодо відключення житла позивача від електропостачання, оскільки підстави для припинення енергопостачання відсутні.

            Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

            Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

            Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України  кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

            Судом встановлено, що позивач є власником АДРЕСА_1. Після одержання попередження про відключення електричної енергії за наявності заборгованості, позивач зверталася до відповідача для з*ясування обставин щодо наявності боргу, однак дані обставини відповідачем не були з*ясовані.  В судовому засіданні першої інстанції відповідачем визнано факт  відсутності  у позивача перед відповідачем заборгованості у розмірі 425 грн.54 коп.,  зазначеної в акті про відключення побутового споживача від 01.11.2007 року. Припинення подачі електроенергії тривало з 29.01.2008 року по 27.02.2008 року.

              Відповідно до п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 26.07.1999 року № 1357 зі змінами (далі – ПКЕЕН) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

             Як встановлено судом  першої інстанції у споживача ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за спожиту електричну енергію відсутня.

             Відповідно п.35 ПКЕЕН  енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зрив пломби; порушення терміну  сплати за спожиту електроенергію у порядку, визначеному п.27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до п.17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

            Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідача не було жодних підстав, передбачених ст. 35 ПКЕЕН для відключення електроенергії у АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, де мешкає її власник – позивач                ОСОБА_2

У зв’язку з вищенаведеним доводи апеляційної скарги відповідача, що судом не звернуто уваги на те, що відключення позивача від енергопостачання було здійснено після дотримання порядку такого відключення є безпідставними та спростовуються матеріалами й висновками суду.

              Доводи в апеляційній скарзі, що судом не з*ясовано всі обставини, які мають значення для справи, а саме: що  споживання електроенергії можливе лише на підставі договору  з енергопостачальником,  а ОСОБА_2О, споживала електричну енергію без укладання договору, не є підставою для скасування рішення.

            Також колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення  вимог про стягнення з відповідача витрат, пов*язаних з правовою допомогою.

             Відповідно до ст.12 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

             Згідно ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги

            Як вбачається із матеріалів справи між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір 132/07 від 03.04.2007 року про надання правової допомоги.

             Положеннями ст. 79 ЦПК України правова допомога відноситься до судових витрат, пов*язаних з розглядом судової справи.

             Частина перша ст. 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

             Стягуючи витрати на правову допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 200 грн., суд першої інстанції вірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року за № 590  «Про граничні розміри компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», з урахуванням загального часу, який знаходився ОСОБА_3 в судових засіданнях та виходячи з обчислень мінімальної заробітної плати за 2007-2008 роки.

              Враховуючи вказане, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що витрати на правову допомогу, які суд стягнув з відповідача на користь позивача, не  відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу  між сторонами, оскільки вони  суперечать нормам цивільно-процесуального Кодексу.

              За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом по справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення, у зв*язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315  ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» -  відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду  м. Кривого Рогу від 02 лютого 2010 року – залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація