Справа № 22ц-22942/2009 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 52 (І) Леонідова О.В.
Доповідач – Турік В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
22 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.
суддів: Турік В.П., Зубакової В. П.
при секретарі: Бондаренко І. В.
за участю: представника позивача ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3 та його представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на частку у спільному майні, придбаному під час шлюбу, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні, придбаному під час шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що в період перебування у шлюбі з відповідачем з 10.10.1997 року по 29.11.2006 року, було придбано домоволодіння по АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, право власності на яке було зареєстроване на ім’я відповідача. Вважаючи вказане домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею права власності на Ѕ частину зазначеного домоволодіння та на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,2000 га, розташованої під домоволодінням, а також стягнути з відповідача на її користь 970,53 грн. судового збору.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частині за кожним на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області. Визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частині за кожним на земельну ділянку загальною площею 0,2000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1284,18 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема судом встановлено, однак не надано оцінки тому факту, що спірне домоволодіння викуплене відповідачем у КСП «Андріївське» за особисті кошти відповідача, а саме в рахунок його заборгованості по зарплаті в сумі 3223 грн., а частина вартості домоволодіння була сплачена ще його матір’ю за її життя. Суперечить нормам матеріального права висновок суду щодо рівності часток його та позивача в домоволодінні, при цьому його частка є більшою. Порушення процесуального права вбачає в тому, що при відкритті провадження у справі судом не враховано того, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 121 ЦПК України в частині сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.10.1997 року по 29.11.2006 року.
Подружжя були працівниками КСП «Андріївське», правонаступником якого є СВК «Андріївський», відповідно позивач - з жовтня 1998 року по квітень 2000 року, а відповідач - з 1992 року по 2000 рік.
Рішенням виконавчого комітету Андріївської сільської ради № 22/3 від 24.05.2002 року за заявою ОСОБА_3, враховуючи наявність довідок про сплату вартості будинку АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, що знаходиться на балансі КСП «Андріївське», вирішено його зняти з балансу та визнати право власності за ОСОБА_3
Право власності на вказане домоволодіння оформлене ОСОБА_3 на своє ім’я.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області та земельна ділянка під ним є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбане під час шлюбу, а тому кожному з подружжя належить Ѕ його частина та Ѕ частина земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Такі ж правові підстави набуття подружжям права спільної сумісної власності на майно передбачалися статтями 22, 24 КпШС, чинного на час придбання спірного майна - домоволодіння АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області.
З огляду на наведені положення закону діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу, визнання ж такого майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка потребує доведення.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, домоволодіння АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, яке є предметом спору, було придбано відповідачем в період реєстрації шлюбу з позивачем в рахунок заборгованості по заробітній платі в сумі 3223 грн. за час роботи його в КСП «Андріївське», правонаступником якого є СВК «Андріївський», на балансі якого це домоволодіння знаходилося. Право ж власності на вказане домоволодіння було зареєстроване на ім'я відповідача, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.11.2003 року (а.с. 10).
В порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що вказане домоволодіння є його особистою приватною власністю. Доводи ж відповідача на те, що домоволодіння є його особистою приватною власністю, оскільки викуплене ним у КСП «Андріївське» за його особисті кошти, а саме в рахунок його заборгованості по зарплаті в сумі 3223 грн., колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заробітну плату одного з подружжя, норми КпШС, чинного на час придбання спірного майна, не відносили до роздільного майна подружжя. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 61 СК України заробітна плата є об’єктом права спільної сумісної власності.
Спростовуються матеріалами справи й доводи відповідача щодо сплати частини вартості домоволодіння його матір’ю за її життя.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про розподілом спірного домоволодіння в порядку ст. 70 СК України, виходячи з рівності часток подружжя й відсутності підстав для збільшення (зменшення) часток в спільній сумісній власності.
Враховуючи те, що земельна ділянка в розмірі 0,2000 га за адресою: Дніпропетровська область, Широківський район, АДРЕСА_1 придбана відповідачем ОСОБА_3 після придбання будинку – 11.03.2010 року, що підтверджується державним актом серії ЯЙ № 004796 (а.с. 164, 172), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про право позивача на Ѕ її частину. Вказаний висновок відповідає нормам ст.ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, частина 4 якої встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Доводи позивача щодо порушення судом норм процесуального права при відкритті провадження у справі на суть ухваленого рішення не впливають й правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: