Справа № 22ц-22761/2010                                                           Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 27 (П)                                                                    Попов В.В.

                                                                                                        Доповідач – Турік В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Савіної Г.О.

суддів:                          Турік В.П., Братіщевої Л.А.

при секретарі:              Євтодій К.С.

У зв’язку з неявкою  осіб, що беруть участь у справі, згідно з вимогами ч.2 ст. 197 ЦПК України, судовий розгляд здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2010 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2010 року подану позовну заяву повернуто позивачу у зв’язку з непідсудністю справи цьому суду.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для розгляду, посилаючись на порушення судом вимог ч.5 ст. 110 ЦПК України, оскільки підставою звернення до суду є захист її прав як споживача банківських послуг, а спір з приводу нерухомого майна відсутній.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції керувався п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України й виходив з того, що вимога позивача про визнання договору іпотеки недійсним стосується нерухомого майна, яке знаходиться в Апостолівському районі            Дніпропетровської області, за місцем знаходження якого й повинен пред’являтися позов.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції  з огляду на наступне.

Стаття 109 ЦПК України встановлює загальні правила підсудності, відповідно до ч.2 якої, позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

При цьому, в ст. 114 ЦПК України наведено вичерпний перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність і який розширеному тлумаченню не підлягає. До зазначеного переліку, зокрема, відносяться й позови, що виникають з приводу нерухомого майна, які повинні пред’являтися за місцезнаходженням цього майна або основної його частини - ч.1 ст.  114 ЦПК України.

Як вбачається з позовної заяви, підставою звернення до суду ОСОБА_2 з позовом, стала недійсність, на думку позивача, умов кредитного договору                                  № 131/08-ІК/003, укладеного між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» 29.08.2008 року, в частині надання  кредиту та його погашення в доларах США.

При цьому, позивач просила, зокрема, визнати недійсним укладений кредитний договір, а також договір іпотеки № 131/08-ІЗ/003 від 29.08.2008 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та                   ОСОБА_3 в забезпечення виконання умов кредитного договору (а.с. 7-9).

Визначаючи, що підсудність є виключною, суд першої інстанції помилково виходив саме з позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійним договору іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, не врахувавши того, що спір між сторонами виник з приводу умов основного зобов’язання - кредитного договору, й у відповідності до ч.2 ст. 548 ЦК України у разі визнання його недійсним, недійсним визнається й зобов’язання, укладене в його забезпечення, в даному випадку – договір іпотеки.

Отже, оскільки за змістом позовних вимог спір виник не з приводу нерухомого  майна чи права на нього, а з приводу умов кредитного договору, тому правила про виключну підсудність у даному випадку застосовані бути не можуть, а тому колегія суддів вважає, що позивач в порядку ч.2 ст. 109 ЦПК України, ст. 93 ЦК України подала позов до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу за місцем знаходження відповідача – Центрального відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», тобто в межах територіальної підсудності  суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга – підлягає задоволенню, а ухвала суду  - скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2010 року скасувати.

Матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: