Справа № 22ц-22356/2010 Головуючий в першій інстанції
Категорія - 48 (Ш) Валуєва В.Г.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів - Михайлів Л.В., Турік В.П.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу з відповідачем в травні 2006 року, на його утриманні залишилася неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку в добровільному порядку відповідач матеріальної допомоги не надає. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки з травня 2006 року в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто щомісячно зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше 30% прожиткового мінімуму, що встановлено для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.06.2009р. і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в розмірі сум платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неврахування судом першої інстанції того факту, що починаючи з 03.01.2010 року донька ОСОБА_4 знаходиться повністю на її утриманні разом ще з двома неповнолітніми дітьми, на користь яких аліменти позивачем не сплачуються.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період часу з 1996 року по 17.05.2006 року.
Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якої разом із батьком ОСОБА_2 визначено за рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 року, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають разом з матір’ю ОСОБА_3 й на користь яких ОСОБА_2 сплачує аліменти за рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2009 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, й стягуючи на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/6 частки від заробітку відповідача, суд першої інстанції виходив з факту невиконання ОСОБА_3 її обов’язку з утримання неповнолітньої доньки.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 180 СК України передбачено, що обов’язок з утримування дитини до досягнення нею повноліття покладається на обох батьків.
Невиконання ж цього обов’язку одним з батьків у добровільному порядку, у разі наявності спору з цього питання між сторонами, є підставою для стягнення аліментів за рішенням суду з одного з батьків на користь того, на утриманні якого знаходиться неповнолітня дитина.
Встановивши, що неповнолітня дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом зі своїм батьком ОСОБА_2 та знаходилася на його утриманні, в той час як її мати ОСОБА_3 не утримувала її в добровільному порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на користь позивача на утримання дитини. В цій частині рішення суду відповідачем ОСОБА_3 не оскаржується.
Разом з тим, колегія суддів зважує на доводи відповідача ОСОБА_3 щодо неврахування судом першої інстанції того факту, що починаючи з 03.01.2010 року донька ОСОБА_4 знаходиться також й на її утриманні разом ще з двома неповнолітніми дітьми. Вказане не заперечував й позивач ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, пояснивши, що з 03.01.2010 року він та відповідач ОСОБА_3 мешкають разом з неповнолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що починаючи з 03.01.2010 року відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку виконує свій батьківський обов’язок з утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, а тому підстави для стягнення аліментів до повноліття останньої відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні, відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, в частині періоду стягнення аліментів.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2010 року змінити в частині періоду стягнення аліментів зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку матері, але не менше 30% прожиткового мінімуму, що встановлено для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.06.2009 року по 03.01.2010 року.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: