Справа 22ц-22002/10 Головуючий у І інстанції
Категорія – 26 ( 1 ) Тимошенко Т.І.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Турік В.П.,Карнаух В.В.
при секретарі – Чубіній А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»(надалі ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди у зв’язку із виробничою травмою та просив стягнути з відповідача на його користь 125 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_2 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Суд при ухваленні рішення помилково застосував положення ст. 237-1 КЗпП України, оскільки відносини, які виникають із страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, що спричинили втрату працездатності, регулюються окремим спеціальним Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; не взяв до уваги, що оскільки ОСОБА_2 є застрахованою особою, то обов’язок по відшкодуванню шкоди покладається на Фонд соціального страхування, тобто ВАТ «Суха Балка» не може бути належним відповідачем по справі; безпідставно встановив, що саме з вини відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду; не зазначив, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, коли і за яких обставин були вчинені зазначені дії і яким нормам вони суперечать; суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та не з’ясував причину пропуску позивачем тримісячного строку передбаченого для звернення до суду з позовом.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення рішення суду без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 1996 року, працював прохідником шахти ім. «Фрунзе » ВАТ «Суха Балка». Виконуючи обов’язки прохідника 25.06.2009 року із ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він одержав тяжкі травми.
Висновком МСЕК від 01.12.2009 року позивачу встановлено 45 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності строком до 01 грудня 2010 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу 45% втрати професійної працездатності, він перебував у трудових відносинах з ВАТ «Суха Балка»; саме відповідач винен у нещасному випадку на виробництві, в результаті якого позивач втратив професійну працездатність.
Як вбачається з Акту розслідування нещасного випадку, що стався 25 червня 2009 року на шахті імені Фрунзе ВАТ «Суха Балка» 00191329, винними в порушенні вимог законодавства про охорону праці є, зокрема, керівництво шахти імені Фрунзе ВАТ «Суха Балка».
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що суд невірно застосував до даних правовідносин положення ст. 237-1 КЗпП України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки втрата професійної працездатності ОСОБА_2 була встановлена 01.12.2009 року.
Факт спричинення позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідачів у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Доводи відповідача про пропуск тримісячного строку для звернення до суду не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було враховано роз’яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: