АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-21754/10 Головуючий в першій
Категорія № 67(4) інстанції – Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Ляховська І.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Ляховської І.Є.,
суддів – Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Бондаренко І.В.,
за участю – позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника заінтересованої особи Лихоліт Оксани Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2009 року по справі за заявою ОСОБА_2 (заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що він під час роботи водієм автобази № 18 був відряджений у Чорнобиль, де в період з 15 по 30 вересня 1986 року виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за що йому була нарахована заробітна плата в розмірі 728,86 грн.
В 2004 році йому стало відомо, що розрахунок заробітної плати проведено без використання нормативних актів з грифом «Таємно» для службового використання, тобто без підвищення тарифних ставок на 100% і премії на 60%.
Звернувшись до автобази № 18 із заявою про перерахунок заробітної плати, він отримав довідку № 250 від 16 грудня 2004 року, згідно якої його заробітна плата за вересень 1986 року складала 2166грн.15коп.
Проте Пенсійний фонд відмовив йому у здійсненні перерахунку на підставі цієї довідки через неправильний розрахунок заробітної плати та відсутність первинних документів про зону небезпеки і час перебування в ній.
Вважаючи Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу заінтересованою у даній справі особою, ОСОБА_2 просив суд встановити факт про те, що довідка № 250 від 16.12.2004 року, видана Автобазою № 18, має юридичну силу.
Уточнивши вимоги, позивач просив встановити юридичний факт про те, що інформація, позначена у довідці № 249 від 16.12.2004 року, яка видана Автобазою № 18 про нарахування заробітної плати під час його роботи на ЧАЕС у 1986 році, є достовірною.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2009 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково: встановлено, що довідка № 249 від 16.12.2004 року, яка містить інформацію про фактичну заробітну плату за роботу в зоні відчуження на Чорнобильській АЕС, із якої визначається пенсія, за період з 15 вересня 1986 року по 30 вересня 1996 року, видана Автобазою № 18 на ім’я ОСОБА_2 є достовірною і належить ОСОБА_2, в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, на його думку, задовольняючи заяву суд залишив поза увагою порядок обчислення оплати праці по підвищеним тарифним ставкам та збереженої заробітної плати, не звернув уваги, що відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 1531/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємствах, установах, організаціях системами преміювання, а також на те, що дані довідки № 249 від 16.12.2004 року не підтверджуються первинними документами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом Ш групи внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, до якого звернувся із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і просив обчислити йому пенсію відповідно його заробітку за вересень 1986 року в сумі 2166,15грн. на підставі довідки № 250 від 16 грудня 2008 року .
На підтвердження розміру заробітної плати у період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2 надав довідку № 249 від 16.12.2004 року, видану Автобазою № 18, яка містить інформацію про нарахування заробітної плати під час його роботи на ЧАЕС у період з 15 по 30 вересня 1986 року (а.с. 9).
Розглядаючи справу в порядку окремого провадження та задовольняючи заяву ОСОБА_2 у частині визнання зазначеної довідки достовірною, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 не має можливості підтвердити іншими письмовими доказами дані, викладені в довідці № 249 від 16.12.2004 року, оскільки підприємство, яке видало цю довідку, ліквідовано, а правонаступником або державними архівними установами ці підтвердження не надані.
Колегія суддів не може погодитись із такими підставами для задоволення заяви з огляду на наступне.
Згідно зі ст.. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст..ст.11, 15 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб’єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні відносини.
Згідно з п. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 234 цього Кодексу суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, передбачено Цивільним процесуальним кодексом України лише за певних умов, зокрема: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; 2) встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК).
Звертаючись до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_2 посилався на те, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу під час перевірки довідки про заробітну плату за вересень 1986 року встановило неправильність розрахунку розміру заробітної плати, а також відсутність первинних документів про зону небезпеки та час перебування в ній, тому просив встановити факт, що довідка № 249 від 16.12.2004 року, видана автобазою № 18, є достовірною і має юридичну силу.
Заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, щодо якої рішенням суду встановлено факт достовірності довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_2 для перерахунку йому пенсії, заперечувала проти задоволення заяви і права заявника на перерахунок пенсії, посилаючись на відсутність первинних документів та взагалі права заявника на перерахунок пенсії. Так, інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи, які звернулись за переведенням на пенсію за віком до введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004року, за їх бажанням пенсія за віком обчислюється, виходячи із заробітку відповідно до ст.. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заявник отримав право на пенсію за віком 30.06.2004року, тобто після введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пунктом 15 «Прикінцевих положень» цього закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до ст.. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяці страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року. На думку заінтересованої особи, застосування статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_2 неможливо, оскільки вона суперечить статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії за віком, виходячи із заробітної плати заявника за період з 01.01.1984 року по 31.12.1998р. або за період з 01.07.1989 року по 30.06.1994 року менший за той, ОСОБА_2 отримує на теперішній час, тим самим перехід його на пенсію за віком недоцільний.
Наведене свідчить про те, що під час розгляду справи за заявою ОСОБА_2 в порядку окремого провадження фактично виник спір про право заявника на перерахунок пенсії, у зв’язку із чим у суду не було підстав для розгляду заяви у порядку окремого провадження.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції залишив поза увагою, що встановлення факту достовірності довідки, виданої фізичній особі юридичною особою не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту, оскільки така довідка вважається достовірною до тих пір, поки в судовому порядку не буде доведено протилежне.
У судовому порядку може встановлюватися лише факт належності документа, якщо ім’я, по-батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в паспорті або в свідоцтві про народження.
Встановивши факт, що довідка № 249 від 16.12.2004 року належить ОСОБА_2, суд першої інстанції вийшов за межі вимог заявника, який не просив встановити такий факт. До того ж у довідці правильно зазначене ім’я, по-батькові та прізвище ОСОБА_2
Не уточнивши належним чином змісту вимог заявника, суд не встановив дійсний характер правовідносин, що виникли, сторін у цих правовідносинах та вид судочинства, в якому повинен вирішуватися спір сторін у цих правовідносинах.
Відповідно до ст.. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно п. 17 Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Правлінням Пенсійного фонду України від 25.11.2005року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, організації, установи ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Якщо особа пропрацювала в зоні відчуження менше місяця, то довідка про заробітну плату подається за формою, затвердженою листом Міністерства соціального захисту населення від 27.02.1996р. № 01-3/244-013-2.
Заперечуючи проти задоволення заяви, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу посилалось на те, що довідка, видана заявникові автобазою № 18, за формою не відповідає вимогам зазначеного віще листа Міністерства соціального захисту населення.
Таким чином, між заявником ОСОБА_2 та Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, який є суб’єктом владних повноважень, фактично виник спір з приводу права заявника на перерахунок пенсії та врахування при такому перерахунку довідки про заробітну плату за вересень 1986 року.
Ухвалюючи рішення по справі, суд не врахував, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням адміністративного, а не цивільного судочинства та відноситься до компетенції адміністративних судів (ст..ст. 2, 17 КАС, ст..ст. 1, 15 ЦПК).
Враховуючи відсутність спору між ОСОБА_2 та підприємством, яке видало йому довідку про перерахований у відповідності із вимогами законодавства про соціальний захист потерпілих від Чорнобильської катастрофи розмір середнього заробітку за період виконання ним робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, належним способом захисту в даному спорі мало б бути звернення заявника із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу в порядку КАС України у випадку його незгоди з відмовою останнього в перерахунку пенсії, проте такі вимоги ОСОБА_2 заявлені не були.
Виходячи із вищезазначеного, а також враховуючи межі заявлених ОСОБА_2 вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України щодо законності, у зв’язку із чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух