Справа № 22ц-21553\10 Головуючий в 1-й інстанції – Категорія 31 (1) Ткаченко С.В.
Доповідач- Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Барильської А.П.,
суддів – Карнаух В.В., Зубакової В.П.,
при секретарі Чубіній А.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року за позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 року Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування, та просив суд стягнути з відповідача 6035 грн. 12 коп. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 6035 грн. 12 коп. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та закрити провадження по справі, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права,висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд необґрунтовано прийняв до розгляду позов прокурора у інтересах юридичної особи; безпідставно зазначив у описовій частині рішенні, що відповідач знаходився у стані алкогольного сп’яніння; не взяв до уваги, що у державних і комунальних закладах медична допомога надається безоплатно; що потерпілий є застрахованою особою і лікувався за власний рахунок; потерпілий сам свідомо порушив вимоги інструкції з охорони праці. В порушення вимог ст. 130 ЦПК України, суд виніс рішення у попередньому судовому засіданні; ввівши відповідача в оману, суд змусив написати заяву про визнання позову у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач згідно наказу № 297 від 09.02.2009 року, працював на посаді старшого майстра дільниці № 3 КЖП № 45.
Згідно вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09.02.2010 року відповідач визнаний винним за ст. 271 ч.1 КК України за те, що 27.02.2009 року відповідач, будучи посадовою особою, не проконтролював, щоб робітником ОСОБА_6, який знаходився у його підпорядкуванні, були дотримані правила і норми охорони праці, а саме: допустив його до виконання робіт, пов’язаних з електрогазозварюванням без спеціального одягу та рукавиць. Відповідач не здійснив належний контроль за виконанням інструкції по охороні праці з боку ОСОБА_7, який при частковій заміні трубопроводу центрального опалення в технічному підвалі житлового будинку № 128 по вул. Димитрова в м. Кривому Розі із застосуванням електрогазозварювання, отримав тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку обличчя 1 ступеню, тулуба та лівої верхньої кінцівки 3-4 ступеню, що за характером відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров’я.
В період з 27.05.2009 року по 22.07.2009 року потерпілий ОСОБА_7 знаходився на лікуванні в опіковому відділенні Комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» та на його утримання витрачені грошові кошти в сумі 6035 грн. 12 коп..
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2» витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 в сумі 6035 грн.12 коп..
Доводи апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано прийняв до розгляду позов прокурора у інтересах юридичної особи є безпідставними, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.
Згідно ч.2 зазначеної статті, у разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого,Ж не було прийнято. Стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб. зазначених у частині першій цієї статті.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у описовій частині рішення зазначено, що відповідач знаходився у стані алкогольного сп’яніння, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст. 215 ЦПК України, суд в описовій частині зазначає узагальнений виклад позиції відповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі. Як вбачається із матеріалів справи, в описовій частині рішення, суд виклав позицію Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу, відповідно до вимог вищезазначеної норми закону.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що у державних і комунальних закладах медична допомога надається безоплатно; що потерпілий є застрахованою особою і лікувався за власний рахунок, що потерпілий сам свідомо порушив вимоги інструкції з охорони праці, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, відповідно до вимог ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадків завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Судом встановлено, що відповідач визнаний винним у скоєнні злочину, внаслідок якого ОСОБА_7 знаходився на лікуванні і на його лікування витрачені кошти в сумі 6035 грн. 12 коп..
Доводи апеляційної скарги про те, що суд незаконно виніс рішення у попередньому судовому засіданні, не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухваленням у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач надав суду заяву, згідно якої, повністю визнав позовні вимоги, проти позову не заперечував.( а.с. 17).
Посилання відповідача на те, що, зазначену заяву він написав під впливом суду, який ввів його в оману, є безпідставними, оскільки не підтверджені доказами.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 березня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: