Справа № 22ц-21501/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (1У) Іванов С.М.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Ляховської І.Є.
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю : представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бершадської Тетяни Олексіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дії незаконними та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі– ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання дії незаконними та відшкодування моральної шкоди та просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо односторонньої зміни умов кредитного договору № КRU0GК00150862 від 12.07.2007 року у вигляді підвищення відсоткової ставки з 01.02.2009 року до 27,42% на рік та нарахування простроченої суми по кредитному договору в розмірі 813,20 грн.; стягнути моральну шкоду 10 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково ( ПАТ КБ «ПриватБанк»).
Визнано незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо односторонньої зміни умов кредитного договору № КR U0GК 00150862 від 12.07.2007 року укладеного з ОСОБА_4 відносно підвищення відсоткової ставки з 01.02.2007 року до 27,42 % на рік. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 судові витрати.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, суд не взяв до уваги, що зміна облікової ставки відбулася не внаслідок волевиявлення однієї із сторін договору, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долару США до гривні. Суд також не звернув уваги на те, що дії банку відповідали чинному законодавству, в час дії якого вони здійснювалися. Крім того, справу розглянуто з порушенням підсудності, оскільки договір укладено з юридичною особою, а не з її філією, саме від юридичної особи позивач отримав повідомлення щодо підвищення процентної ставки, тому у суду не було підстав розглядати справу в м. Кривому Розі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 12 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № КR U0GК 00150862, згідно умов якого банк надав позивачу у тимчасове відплатне користування грошові кошти в сумі 107399 грн. зі сплатою 16,08% річних, для придбання трьохкімнатної квартири № 61, розташованої у АДРЕСА_1
Пунктом 2.3.1 вказаного договору визначено, що Банк в односторонньому порядку має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом , при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладеного договору, зміни облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом семи календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
09 січня 2009 року ОСОБА_4 отримав лист відповідача від 25 грудня 2008 року, яким Банк повідомив йому про зміну умов п. 7.1 кредитного договору від 07 лютого 2007 року та підвищення з 01 лютого 2009 року процентної ставки за користування кредитними коштами з 16.08% до 27.42 % річних.
Визнаючи недійсною односторонню зміну умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлений договором розмір відсотків збільшений відповідачем з 01 лютого 2009 року, тобто після набрання чинності статтею 1056-1 ЦК України. Крім того, ним не дотримано процедури, передбаченої умовами п. 2.3.1 кредитного договору, оскільки відповідач не повідомив ОСОБА_4 про зміну відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дня такої зміни – з 01 лютого 2009 року.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, з наступних підстав..
Так, згідно п. 2.3.1 кредитного договору, укладеного сторонами 12 липня 2007 року, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Як вбачається із матеріалів справи, листом № 20.1.3.2/6-38376 від 25 грудня 2008 року, який позивач отримав 09 січня 2009 року, Банк повідомив ОСОБА_4 про зміну відсоткової ставки за кредитним договором у зв’язку із зміною кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні та запропонував позивачу або надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, або погасити до 01 лютого 2009 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27 254.18грн.. на умовах відсоткової ставки в розмірі 22,38% річних, а у розмірі 45 423.63грн. – за попередньою відсотковою ставкою 16.08% річних.
Таким чином, зміна умов кредитного договору Банком в односторонньому порядку відбулася до набрання чинності Законом України №661 від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким було внесені зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та доповнено статтю 1056-1 ЦК України, оскільки такі зміни набрали чинності з 10 січня 2009 року.
Не погодившись з новими умовами кредитного договору письмово, ОСОБА_4 не виявив бажання розірвати договір та погасити заборгованість по кредиту в повному обсязі або частково на умовах іншої процентної ставки.
Повідомлення про зміну умов договору виконано Банком наперед та не є порушенням умов п. 2.3.1 кредитного договору та прав і інтересів позивача.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не взяв до уваги викладене та дійшов помилкових висновків щодо підстав для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст.313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дії незаконними та відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: