Справа № 22ц-21467/2010 Головуючий у 1 інстанції
Категорія 34 (ІV) Соловйова Л.Я.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ляховської І.Є.
суддів Барильської А.П., Зубакової В.П.,
при секретарі Євтодій К.С.,
за участю: представника позивачів ОСОБА_2, представника ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Діжак Олени Степанівни,
представника ДП «Кривбасшахтозакриття» - Троценко Вікторії Валеріївни,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2010 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Широківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Широківська селищна рада Широківського району Дніпропетровської області, Новолатівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про усунення загрози життю, здоров’ю, майну позивачів, створеної недотриманням вимог діючого природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2005 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись з позовом до ВАТ «Південний ГЗК», до ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг». В подальшому позовні вимоги неодноразово уточнювали, доповнювали та остаточно просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь: ОСОБА_5 грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для її проживання однокімнатної квартири за вибраним нею новим безпечним місцем проживання в Саксаганському районі м.Кривого Рогу в розмірі 168 323грн.; ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошову компенсацію середньої ринкової вартості необхідної для їх спільного проживання устаткованої двокімнатної квартири за вибраним новим безпечним місцем проживання в Саксаганському районі м.Кривого Рогу в розмірі 225 588 грн.; стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду на користь ОСОБА_5 в сумі 10 279 грн., на користь ОСОБА_6 – 6279,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 1106,22 грн.
Ухвалою суду від 07 квітня 2006 року в якості співвідповідача по справі залучено ДП «Кривбасшахтозакриття» та найменування відповідача «ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на «АрселорМіттал Кривий Ріг» яке згідно статуту є повним юридичним правонаступником ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг».
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ДП «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 6000 грн. та 8,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору; на користь ОСОБА_6 . у відшкодування моральної шкоди 6000 грн. та 8,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд не вірно дав оцінку доказам, не обґрунтовано застосував ст.. 1190 ЦК України. Крім того суд відмовляючи у задоволенні позову матеріального характеру, визнав право відповідачів на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «Південний ГЗК» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, так як суд не вірно оцінив письмові докази та не навів доказів наявності вини у завданні позивачам моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ДП «Кривбасшахтозакриття» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, з тих підстав, що їх вини у спричиненні моральної шкоди позивачам немає.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі проживають у будинку АДРЕСА_1 Широківського району Дніпропетровської області, який розташований на лівому березі ріки Інгулець та межує з півночі з відвалами ВАТ «Південного ГЗК», які знаходяться на відстані 600м. від села, з північно-східної сторони межує з хвостосховищем «Войкове», яке належить ВАТ «Південний ГЗК» та з хвостосховищем «Об’єднане», яке належить ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» та ВАТ «Південний ГЗК», які знаходяться на відстані 1,7 – 3,3 км. від села та межує з південно-східної сторони на відстані 3 км. від села зі ставком – накопичувачем шахтних вод в балці Свистунова, який належить КП «Кривбасшахтозакриття».
У грунтові води за місцем проживання позивачів, у зв’язку з промисловою експлуатацією зазначених об’єктів стались витоки високомінералізованих та забруднених вод, у зв’язку з чим на початку 80-х років минулого століття і до теперішнього часу на даній території стали виявляться зсувні, суфозійні явища, деформація земної поверхні, які впливають на стан будинку і земельної ділянки позивачів.
Таким небезпечним екологічним становищем в с. Новоселівка на протязі тривалого часу і по теперішній час займаються органи місцевої влади, місцевого самоврядування та другі органи державної виконавчої влади.
Разом з тим, садиба позивачів не знаходиться в межах встановленої санітарно-захисної зони і територія де знаходиться будинок позивачів не визнана зоною надзвичайної екологічної ситуації відповідно до ЗУ «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Крім того, будинок позивачів не визнаний у встановленому порядку аварійним.
Виходячи з цих обставин, суд дійшов висновку, що позивачам, внаслідок їх тривалого проживання в с. Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області, завдана моральна шкода що виразилась: у проживанні їх у забрудненій території, у нанесенні пилу з відвалів на їх садибу, у обмеженні користування питною водою, у перетворенні питної води у їх колодязі на високомінеральнізовану воду непридатної для вживання.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди позивачам, суд зазначив, що підприємства відповідачів (кар’єри, відвали, гідротехнічні споруди) представляють єдиний індустріальний вузол і розмежувати їх вплив на оточуюче середовище не можливо і з цих підстав суд дійшов висновку про солідарну відповідальність відповідачів за спричинену позивач моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду є помилковим, оскільки не відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Суд не навів в рішенні доказів про протиправну діяльність (бездіяльність) відповідачів, якими було завдано моральну шкоду та не зазначив в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями (бездіяльністю) відповідачів та настанням моральної шкоди для позивачів.
Колегія суддів вважає, що господарська діяльність відповідачів, яка пов’язана з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки – гідроспоруд, відвалів, не знаходиться в причинно-наслідковому зв’язку з моральною шкодою, якої зазнають позивачі в селі Новоселівка, оскільки позивачі не надали доказів про невиконання відповідачами або про їх ухилення від виконання рішень органів державної влади, інших компетентних органів по виконанню конкретних дій у виробничій діяльності з метою недопущення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище за місцем проживання позивачів.
Відповідачі надали суду докази про те, що всі гідрогеологічні споруди будувалися згідно проектів з позитивними висновками експертних установ і були прийняті в експлуатацію державними комісіями, а в період їх експлуатації не надходили приписи відповідних органів про негативний вплив їх виробничої діяльності на територію села Новоселівка та у тому числі і на будинок позивачів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення солідарно з відповідачів на користь позивачів моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди, оскільки географічне розміщення с. Новоселівка та промислова експлуатація об’єктів на протязі тривалого часу привели до негативних геологічних процесів на території села Новоселівка де проживають позивачі.
Керуючись ст.ст. 303, 307,п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» задовольнити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 червня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди солідарно з відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_5 в розмірі 6000 грн., на користь ОСОБА_6 в розмірі 6000 грн. та на їх користь судового збору в сумі по 8,50 грн., на кожного скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про стягнення солідарно моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: