Справа № 22ц-21028/10 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (1) Філатов К.Б.
Доповідач – Барильська А.П.
У Х В А Л А
Іменем України
07 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Карнаух В.В., Братіщевої Л.А.,
при секретарі - Іванюк О.В.,
за участю: представника позивача – Бродька Анатолія Івановича,
відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі – ПАТ «Промінвестбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 4737,43 грн. та судові витрати 171,00грн.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року позов ПАТ «Промінвестбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк» суму кредиту 4737,43 грн. та судові витрати 171,00грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом не повно з’ясовані обставини по справі, що мають значення для вирішення справи; судом безпідставно не взято до уваги, що кредит брав її чоловік, ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Померлий чоловік, був зареєстрований з відповідачкою за однією адресою: м.Кривий Ріг, вул.Миколаївське шосе, 8-17, але з 2001 року за зазначеною адресою не мешкав, вона не вели з ним спільного господарства, після смерті чоловіка вона спадщину не отримувала. На які нужди чоловік брав кошти їй не відомо.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 травня 2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Промінвестбанк» був укладений кредитний договір № 50\2Л07\2254414939 про надання кредиту на умовах овердрафту в сумі 3900 грн. строком до 19 .05.2009 року зі сплатою процентів та інших платежів на умовах , визначених кредитним договором(а.с.5,6).
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. (а.с.12)
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 грудня 1983 року. ОСОБА_5 був зареєстрований за однією адресою з відповідачкою в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу «Центральний-2» від 06 жовтня 2010 року, відповідачка є членом кооперативу. 28.05.1987 року нею був сплачений перший внесок за квартиру АДРЕСА_2 в сумі 3000руб., останній внесок сплачений 25.02.1992 року в сумі 4372руб.72коп. У 1997 році відповідачкою та ОСОБА_5 проведений обмін двокімнатної квартири АДРЕСА_2 на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 у зазначеному будинку.
Відповідно до п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року, з подальшими змінами «Про практику застосування судами законодавства про житлово- будівельні кооперативи», судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.
Згідно пп. а п.6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України: пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а після повної сплати пайового внеску – квартира, є їх спільним майном.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікової на праві спільної сумісної власності.
Таким чином, зазначена квартира АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та їх частки є рівними.
Відповідачка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України у вигляді частки зазначеної квартири, оскільки протягом встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо того, що кредит брала не вона, а чоловік відповідачки ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, колегія суддів не може взяти до уваги з вище наведених підстав.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідачка після смерті чоловіка спадщину не отримувала, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: