Справа № 2а-1068-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року суддя Дебальцевського міського суду. Донецької області Попович Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про відновлення строку звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати підвищення пенсії, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії, зобов»язання призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Дебальцевського міського суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про відновлення строку звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 01.01.2007 року по день розгляду справи, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 01.01.2007 року по день розгляду справи, зобов»язання призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії.
В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Наполягав на відмові в задоволенні позову.
Ухвалою Дебальцевського міського суду від 28.10.2010 року адміністративний позов в частині вимог про відновлення строку звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 24 квітня 2010 року, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 01.01.2007 року по 24 квітня 2010 року, зобов»язання призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії по 24 квітня 2010 року – залишений без розгляду.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причину неявки не повідомили, до суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності .
Суд дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії з 25 квітня 2010 року підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве та отримує пенсію за віком (а.с.6-8).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас статтею 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (надалі - Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про
внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року, втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії посилання відповідача на ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки його як дитині війни.
Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року за № 1646, встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 року - 573 гривень, з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня – 706 гривень.
Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154 від 27 квітня 2010 г., встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Оскільки норми наведених вище законів щодо спірних відносин не змінювалися з 22.05.2008 р., то позовні вимоги, про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи підлягають задоволенню.
Суд вважає, що матеріалами справи доведений факт порушення права позивача на отримання підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки з заперечень на адміністративний позов вбачається що станом на 24.11..2010 року позивач отримує підвищення до пенсії в розмірі, відповідно до постанови Кабміну України №530 від 28.05.2008 р. Окрім того, якщо позивач вважає, що його право порушено, він може безпосередньо звернутися з позовом до суду, що закріплено Конституцією України, досудове вирішення спору не є обов’язковим.
Суд вважає, що вимоги позивача про зобов»язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є незаконними, оскільки згідно вимог ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб…
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41, 69-71, 94, 99, 155, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254, Рішення Коституційного Суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 р. суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання провести донарахування підвищення пенсії з 25 квітня 2010 року по день розгляду справи, зобов»язання призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії з 25 квітня 2010 року – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве щодо не нарухування та не виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії ОСОБА_2 з 25 квітня 2010 року по 25 листопада 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 25 квітня 2010 року по 25 листопада 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Дебальцевський міський суд.
Суддя Дебальцевського
міського суду Т.М.Попович